Арзерра. Інструкція із застосування

Клініко-фармакологічна група

Протипухлинний препарат. Моноклональні антитіла

Форма випуску, склад та упаковка

Концентрат для приготування розчину для інфузій у вигляді прозорої або опалесцентної, безбарвної або блідо-жовтого кольору рідини; після фільтрації через вбудований фільтр, що додається, з діаметром пор 0.2 мкм видимі частинки повинні бути відсутніми.

Активна речовина: офатумумаб 20мг.

допоміжні речовини: натрію ацетату тригідрат – 6.8 мг, динатрію едетат – 0.019 мг, полісорбат 80 – 0.2 мг, аргінін – 10 мг, натрію хлорид – 2.98 мг, хлористоводнева кислота – q.s. до pH 5.5, вода д/і – q.s. до 1мл.

5 мл - скляні флакони (3) в комплекті з двома інфузійними системами з вбудованими фільтрами діаметром пор 0.2 мкм, поміщеними в пакет - пачки картонні. 50 мл - скляні флакони (1) в комплекті з двома інфузійними системами з вбудованими фільтрами діаметром пор 0.2 мкм, поміщеними в пакет - пачки картонні.

Показання

— лікування хронічного лімфоцитарного лейкозу (ХЛЛ) при неефективності раніше проведеної терапії з включенням флударабіну та/або алемтузумабу.

Протипоказання

- тяжкі порушення функції нирок (КК 30 мл/хв);

- Вагітність;

- Період грудного вигодовування;

- дитячий та підлітковий вік до 18 років;

- Підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю: гепатит В в анамнезі, порушення функції легень та захворювання серця в анамнезі.

Дозування

Офатумумаб необхідно вводити під наглядом лікаря, який має досвід застосування протипухлинних препаратів. У зв'язку з можливістю розвитку анафілактоїдних реакцій, інфузію офатумумабу слід проводити в умовах негайної доступності апаратури та медикаментів, необхідних для надання екстреної допомоги у таких ситуаціях.

Препарат вводять у вигляді внутрішньовенних інфузій. Перед застосуванням препарат слід розводити. Концентрований розчин слід змішувати тільки з 0.9% розчином натрію хлориду для внутрішньовенного введення. Не рекомендується змішувати офатумумаб у ємності для введення з іншими препаратами.

Премедикація

За 30 хв-2 години до введення офатумумабу хворим необхідно провести премедикацію

Дози

Рекомендована доза становить 300 мг офатумумабу для першого введення та 2000 мг офатумумабу для всіх наступних введень. Схема введення передбачає 8 послідовних щотижневих введень, а через 4-5 тижнів - 4 послідовних щомісячних (тобто через кожні 4 тижні) введення.

Зміна дози та відновлення лікування

Розвиток небажаних реакцій, пов'язаних із введенням офатумумабу, може спричинити необхідність зниження швидкості введення.

У разі розвитку слабко або помірно виражених небажаних реакцій введення слід припинити і, якщо стан хворого залишається стабільним знову відновити зі швидкістю, що дорівнює половині тієї, де введення було перервано. Якщо до моменту припинення введення офатумумабу через розвиток небажаних реакцій швидкість не встигла зрости від початкової, що дорівнює 12 мл/год, то при відновленні його слід проводити зі стандартною початковою швидкістю, що дорівнює 12 мл/год. Надалі швидкість введення, з урахуванням переносимості препарату хворим та на розсуд лікаря, можна збільшувати за стандартною схемою (так, щоб швидкість подвоювалася не швидше, ніж через кожні 30 хв).

У разі серйозних небажаних реакцій введення слід припинити і, якщо стан хворого залишається стабільним, знову відновити зі швидкістю 12 мл/год. Надалі швидкість введення, з урахуванням переносимості препарату хворим та на розсуд лікаря, можна збільшувати за стандартною схемою (так, щоб швидкість подвоювалася не швидше, ніж через кожні 30 хв).

Корекція дози пацієнтам похилого віку не потрібна.

Правила приготування розчинів та введення препарату

1) Перед розведенням офатумумабу

Перед розведенням слід перевірити концентрат офатумумабу щодо наявності у ньому частинок та зміни кольору. Не використовуйте офатумумаб, якщо його колір змінено. Концентрат може містити невелику кількість видимих частинок. Ці частинки будуть видалені фільтрами, що входять до комплекту для введення.

Не струшуйте флакон з офатумумабом перед проведенням описаної перевірки.

2) Як приготувати розчин для внутрішньовенного введення

Перед введенням концентрат офатумумабу необхідно розвести в 0.9% розчині хлориду натрію для внутрішньовенного введення в асептичних умовах.

Доза 300 мг

Слід використовувати 3 флакони (сумарно - 15 мл, по 5 мл у флаконі):

- з ємності з 0.9% розчином натрію хлориду для внутрішньовенного введення об'ємом 1000 мл відібрати та видалити 15 мл;

- з кожного з 3 флаконів з офатумумабом відібрати по 5 мл концентрату (всього 15 мл) та ввести їх у ємність з 985 мл 0,9% розчину натрію хлориду для внутрішньовенного введення;

- не струшувати ємність; - перемішати вміст шляхом обережного перевертання.

Доза 2000 мг із флаконів по 5 мл

Для отримання дози 2000 мг використовувати 20 флаконів (сумарно - 100 мл, по 5 мл у флаконі): - з ємності з 0.9% розчином натрію хлориду для внутрішньовенного введення обсягом 1000 мл відібрати і видалити 100 мл; - з кожного з 20 флаконів з офатумумабом відібрати по 5 мл концентрату (всього - 100 мл) та ввести їх у ємність об'ємом 1000 мл; - не струшувати ємність; - перемішати вміст шляхом обережного перевертання.

Доза 2000 мг із флаконів по 50 мл

Для отримання дози 2000 мг використовувати 2 флакони (сумарно - 100 мл, по 50 мл у флаконі): - з ємності з 0.9% розчином натрію хлориду для внутрішньовенного введення об'ємом 1000 мл відібрати і видалити 100 мл; - з кожного з 2 флаконів з офатумумабом відібрати по 50 мл концентрату (всього - 100 мл) та ввести їх у ємність об'ємом 1000 мл; - не струшувати ємність; - перемішати вміст шляхом обережного перевертання.

3) Вступ

Офатумумаб не слід вводити внутрішньовенно швидко або болюсно. Для внутрішньовенного введення використовуються інфузійні системи, що додаються до препарату, з вбудованими фільтрами.

Концентрат офатумумаба для приготування розчину для інфузій не містить консервантів, тому його слід проводити в асептичних умовах. Приготовлений розчин для інфузій необхідно зберігати при температурі не вище 25°С та використовувати протягом 24 годин після приготування. Після цього терміну залишки розчину слід знищити.

Офатумумаб не слід змішувати або вводити одночасно з іншими препаратами або розчинами для внутрішньовенного введення. Щоб цього уникнути, перед та після введення офатумумабу необхідно промити систему для введення 0.9% розчином натрію хлориду.

Перше та друге введення

При першому та другому введенні препарат слід вводити протягом 6,5 годин через інфузійну систему або через постійний катетер. Початкова швидкість введення препарату при першому та другому введенні має становити 12 мл/год. Під час введення його швидкість слід поступово збільшувати так, щоб кожні 30 хв вона подвоювалася і зростала до максимальної, що дорівнює 200 мл/год.

Наступні введення

Якщо друге введення пройшло без розвитку серйозних небажаних реакцій, інші введення (3-12) слід проводити протягом 4 годин з початковою швидкістю 25 мл/год, яка повинна поступово зростати, подвоюючи кожні 30 хв до максимальної, що дорівнює 400 мл/год.

Передозування

Результати клінічних випробувань не містять жодних даних про випадки передозування офатумумабу.

Лікарська взаємодія

Будь-яких досліджень лікарської взаємодії між офатумумабом та іншими препаратами не проводилося.

При сумісному застосуванні офатумумабу з препаратами, що мають імуносупресивну активність, можливе збільшення ризику розвитку інфекційних захворювань.

Побічні дії

Порушення з боку органів кровотворення: нейтропенія, анемія, фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія.

Порушення з боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.

З боку обміну речовин: синдром лізису пухлини.

Серцево-судинна система: тахікардія, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи: біль у гортанно-глоточній ділянці, задишка, кашель, бронхоспазм, дискомфорт у ділянці грудної клітки, закладеність носа, гіпоксія.

З боку системи травлення: нудота, непрохідність тонкого відділу кишечника, діарея.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: висипання, свербіж, кропив'янка, припливи.

Вторинні інфекції: бронхіт, пневмонія, сепсис, септичний шок, інфекція, спричинена вірусом Varicella zoster, інфекції сечовивідних шляхів, прогресуюча багатоосередкова лейкоенцефалопатія, гепатит В.

Загальні реакції: втома, озноб, гіпергідроз, синдром викиду цитокінів, гіпертермія, біль у спині.

Особливі вказівки

Реакції на введення

При застосуванні офатумумабу можуть спостерігатися реакції на введення, що вимагають тимчасового припинення лікування або його скасування. Послабити реакцію введення може премедикація, проте у разі реакції можуть розвиватися, переважно, під час першого введення. Реакції на введення можуть включати: анафілактичні реакції, небажані явища з боку серцево-судинної системи, озноб, кашель, синдром викиду цитокінів, діарею, задишку, втому, припливи, підвищення або зниження артеріального тиску, нудоту, біль, підвищення температури, висипання та кропив'янку. Випадки розвитку серйозних реакцій на введення офатумумабу, включаючи синдром викиду цитокінів, були описані навіть під час проведення премедикації. У разі розвитку серйозних реакцій на введення слід негайно призупинити введення препарату та провести симптоматичне лікування.

Найчастіше реакцію введення розвиваються у день першого введення, а за наступних введення їх вираженість зменшується. У пацієнтів з порушенням функції легень в анамнезі може бути підвищений ризик розвитку ускладнень з боку дихальної системи, що зумовлено розвитком серйозних реакцій на введення, тому під час введення офатумумабу за функцією дихання необхідно ретельно стежити.

Синдром лізису пухлини

У хворих на ХЛЛ при введенні офатумумабу може розвиватися синдром лізису пухлини. Лікувальні заходи у таких випадках включають корекцію електролітного балансу, контроль функції нирок, підтримання водного балансу та симптоматичне лікування.

Прогресуюча багатоосередкова лейкоенцефалопатія

У пацієнтів з ХЛЛ, які отримують лікування цитотоксичними препаратами, може розвиватися прогресуюча багатоосередкова лейкоенцефалопатія (ПМОЛЕП), у т.ч. що призводить до летального результату. Діагноз ПМОЛЕП слід виключати у всіх хворих,

які повідомляють про розвиток у них неврологічної симптоматики або зміну характеру неврологічних симптомів, що існували раніше. При підозрі на ПМОЛЕП лікування офатумумабом слід припинити та звернутися за консультацією до невролога.

Вакцинація

Безпека вакцинації живими ослабленими або інактивованими вакцинами та здатність до розвитку первинної чи вторинної імунної відповіді на них під час лікування офатумумабом не досліджувалися. Оскільки кількісне вміст В-клітин знижується, відповідь на вакцинацію може бути ослаблена. Перед вакцинацією пацієнтів, які проходять курс лікування офатумумабом, необхідно оцінити співвідношення ризиків та користі вакцинації цих пацієнтів. У зв'язку з наявністю ризику розвитку інфекції слід уникати введення живих ослаблених вакцин протягом або після закінчення терапії офатумумабом до нормалізації кількості В-лімфоцитів.

Гепатит В

У пацієнтів, які отримують офатумумаб, внаслідок імуносупресивного ефекту терапії є підвищений ризик інфікування вірусом гепатиту В (HBV) та його реактивації, які можуть, в т.ч., призводити до смерті. Перед початком лікування офатумумаб слід виявити пацієнтів з високим ризиком розвитку захворювання, викликаного HBV. У носіїв HBV під час лікування офатутумабом та протягом 6-12 місяців після його закінчення необхідно ретельно стежити за лабораторними та клінічними ознаками розвитку активної інфекції HBV. Лікування офатумумабом тих хворих, у яких розвивається вірусний гепатит, слід припинити та провести їм відповідну противірусну терапію. Даних щодо безпеки застосування офатумумабу у пацієнтів з активним гепатитом недостатньо для того, щоб зробити певний висновок.

Серцево-судинні захворювання

За станом пацієнтів із захворюваннями серця в анамнезі слід ретельно стежити. Якщо у пацієнтів розвиваються серйозні або загрозливі для життя порушення ритму серця, лікування офатумумабом слід припинити.

Непрохідність кишечника

У пацієнтів, які отримували лікування анти-СD20 моноклональними антитілами, зокрема офатумумабом, іноді спостерігався розвиток непрохідності кишечника. Пацієнтів зі скаргами на біль у животі, що особливо розвиваються на початку курсу лікування офатумумабом, необхідно обстежити і призначити їм відповідну терапію.

Лабораторне обстеження

Оскільки офатумумаб зв'язується з усіма CD20-позитивними лімфоцитами (як пухлинними, так і нормальними), під час лікування офатумумабом необхідно через регулярні проміжки часу проводити контроль гемограми; якщо у пацієнтів розвивається цитопенія, дослідження слід робити частіше. При розвитку цитопенії необхідно проводити відповідну терапію.

При порушеннях функції нирок

Якихось спеціальних досліджень фармакокінетики офатумумабу у хворих з порушенням функції нирок не проводилося. Тим не менш, малоймовірно, що для пацієнтів з порушенням функції нирок потрібно коригувати дозу препарату.

При порушеннях функції печінки

Якихось спеціальних досліджень фармакокінетики офатумумабу у хворих з порушенням функції печінки не проводилося. Тим не менш, малоймовірно, що для пацієнтів з порушенням функції печінки потрібно коригувати дозу препарату.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Досліджень впливу офатумумабу на здатність керувати автомобілем або працювати на автоматичному устаткуванні не проводилося. Виходячи з фармакологічних властивостей офатумумабу, підстав підозрювати несприятливу дію препарату на ці види активності немає. При розгляді можливості пацієнта виконувати дії, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, слід враховувати клінічний стан та профіль побічних реакцій офатумумабу.

Вагітність та лактація

Препарат Арзерра протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

Застосування у дитячому віці

Безпека та ефективність офатумумабу у дітей та підлітків молодше 18 років не досліджувалася.

Умови та термін зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі від 2°С до 8°С. Чи не заморожувати. Термін придатності – 3 роки.