Блеоміцин. Інструкція із застосування

Фармакологічна дія

Протипухлинний.

Склад і форма випуску

Ліофілізат для виготовлення розчину для ін'єкцій. Засіб випускається у ампулах (15 мг).

Активна речовина: блеоміцин.

Ампули (10) - картонні пачки.

Показання

рак шкіри, стравоходу, легені, шийки матки, щитовидної залози, нирки; злоякісні пухлини голови та шиї; саркоми м'яких тканин; остеогенна саркома; лімфогранулематоз, неходжкінські лімфоми, герміногенні пухлини яєчка та яєчників.

Лікування та профілактика ексудативного плевриту та лікування ексудативного перитоніту при злоякісних пухлинах (внутрішньопорожнинне введення).

Протипоказання

Виражені порушення функції дихання, фіброз легеневої тканини, виражені порушення функції нирок (КК менше 35 мл/хв) та/або печінки, захворювання серцево-судинної системи тяжкого перебігу, вагітність, підвищена чутливість до блеоміцину.

Дозування

Встановлюють індивідуально, залежно від показань та стадії захворювання, стану системи кровотворення, схеми протипухлинної терапії.

Побічні дії

З боку дихальної системи: інтерстиціальна пневмонія, фіброз легеневої тканини.

З боку системи травлення: нудота, блювання, анорексія, ангулярний стоматит, порушення функції печінки.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, часте та хворобливе сечовипускання.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення.

З боку репродуктивної системи: азооспермія, аменорея.

Алергічні реакції: еритема, кропив'янка, анафілактоїдні реакції.

Дерматологічні реакції: осередкові гіперкератози, гіперпігментація, дерматити, деформація нігтів, алопеція.

Інші: підвищення температури, лейкопенія; рідко – токсична дія на судини (в т.ч. церебральний артеріїт, інсульт, інфаркт міокраду).

Лікарська взаємодія

Блеоміцин підвищує ризик пневмотоксичної дії у пацієнтів, які отримують кисень (наприклад, як частину загальної анестезії).

При одночасному застосуванні з препаратами, що мають мієлотоксичну та пневмотоксичну дію, можливе підвищення ризику розвитку побічних ефектів.

Можливе уповільнення кліренсу блеоміцину та посилення його токсичної дії навіть при застосуванні у низьких дозах внаслідок нефротоксичної дії цисплатину.

Особливі вказівки

З обережністю застосовують у пацієнтів із захворюваннями легень (в т.ч. в анамнезі), з порушеннями функції нирок, з ІХС, вадами серця, у осіб похилого віку, а також у пацієнтів, які отримували або одержують променеву терапію.

З обережністю застосовують у хворих з вітряною віспою (в т.ч. нещодавно перенесеною або після контакту з хворими), з оперізуючим герпесом та гострими інфекційними захворюваннями.

У процесі лікування потрібні систематичний контроль функції органів дихання, рентгенологічне дослідження грудної клітки, контроль функції нирок, печінки. При появі кашлю або диспное лікування слід припинити та призначити кортикостероїди та антибіотики.

Безпека застосування у педіатричній практиці не встановлена.

В експериментальних дослідженнях встановлено канцерогенну та мутагенну дію блеоміцину. У зв'язку з цим при застосуванні блеоміцину для лікування інших захворювань (грибоподібний мікоз, прості бородавки) потрібна надзвичайна обережність.

При порушеннях функції нирок

Протипоказаний при виражених порушеннях функції нирок (КК менше 35 мл/хв).

З обережністю застосовують у пацієнтів із порушеннями функції нирок.

При порушеннях функції печінки

Протипоказаний при виражених порушеннях функції печінки.

Вагітність та лактація

Блеоміцин протипоказаний під час вагітності. У разі необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити.

Жінки дітородного віку, які отримують терапію блеоміцином, повинні застосовувати надійні методи контрацепції.

В експериментальних дослідженнях встановлено тератогенну та ембріотоксичну дію блеоміцину.

Застосування у дитячому віці

Безпека застосування у педіатричній практиці не встановлена.

Застосування у літньому віці

З обережністю застосовують в осіб похилого віку.

Умови зберігання та термін придатності

Препарат витримує при зберіганні не вище +30 градусів. Слід зберігати у затемненому місці. Не використовувати ліки через два роки з моменту виготовлення.