Елоксатин. Інструкція із застосування

Клініко-фармакологічна група

Протипухлинний препарат.

Форма випуску, склад та упаковка

Концентрат для приготування розчину для інфузій у вигляді прозорого безбарвного розчину.

В 1 мл концентрату міститься:

активна речовина: оксаліплатин – 5 мг;

допоміжні речовини: вода д/і.

10 мл - флакони безбарвного скла (1) - упаковки коміркові контурні пластикові (1) - пачки картонні.
20 мл - флакони безбарвного скла (1) - упаковки коміркові контурні пластикові (1) - пачки картонні.
40 мл - флакони безбарвного скла (1) - упаковки осередкові пластикові (1) - пачки картонні.

Показання

- ад'ювантна терапія раку ободової кишки III стадії (С за Дьюком) після радикальної резекції первинної пухлини (у комбінації з фторурацилом/кальцію фолінатом);

дисемінований колоректальний рак (у комбінації з фторурацилом/кальцію фолінатом);

- Рак яєчників як 2-ї лінії терапії.

Протипоказання

- мієлосупресія (число нейтрофілів < 2000/мкл та/або тромбоцитів < 100 000/мкл) до початку першого курсу лікування;

- периферична сенсорна нейропатія з функціональними порушеннями до початку першого курсу лікування;

- Вагітність;

- лактація (грудне вигодовування);

- Дитячий вік до 18 років;

— підвищена чутливість до оксаліплатину та інших компонентів препарату, а також до інших похідних платини.

З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК 30 мл/хв) (потрібне моніторування функції нирок та корекція режиму дозування).

Дозування

Оксаліплатин застосовується лише у дорослих.

Ад'ювантна терапія раку ободової кишки: в/в по 85 мг/м² 1 раз на 2 тижні у комбінації з фторурацилом та кальцію фолінатом протягом 12 циклів (6 місяців).

Лікування дисемінованого колоректального раку: в/в по 85 мг/м² 1 раз на 2 тижні у комбінації з фторурацилом та кальцію фолінатом (до прогресії захворювання або розвитку явищ неприйнятної токсичності).

Лікування раку яєчників: в/в по 85 мг/м² 1 раз на 2 тижні як монотерапія або комбінація з іншими хіміотерапевтичними препаратами.

Режими дозування фторурацилу, кальцію фолінату при їх комбінації з оксаліплатином див. в інструкціях з медичного застосування цих препаратів.

Спосіб застосування

Інфузія оксаліплатину завжди повинна передувати введенню фторурацилу.

В/в інфузія препарату проводиться через інфузійну систему в периферичні вени або через центральний венозний катетер одночасно з внутрішньовенною інфузією кальцію фолінату в 5% розчині декстрози протягом 2-6 годин за допомогою Y-подібної системи для внутрішньовенного введення, приєднаної безпосередньо перед місцем запровадження. Ці два препарати не можна змішувати в одній інфузійній ємності. Кальцію фолінат не повинен містити в своєму складі трометамол як допоміжну речовину і повинен розлучатися тільки 5% розчином декстрози і ніколи не повинен розлучатися лужними розчинами або розчинами натрію хлориду і розчинами, що містять хлор.

Розчин оксаліплатину не слід змішувати в одній і тій же інфузійній системі з іншими препаратами.

У разі екстравазації (попадання інфузійного розчину з препаратом у навколишні вену тканини) введення його має бути негайно припинено та розпочато звичайне місцеве симптоматичне лікування.

При застосуванні оксаліплатину не потрібна гіпергідратація.

Повторні введення оксаліплатину проводять тільки при кількості нейтрофілів 1500/мкл і тромбоцитів 75000/мкл.

Рекомендації щодо корекції режиму введення оксаліплатину

Дозу, що вводиться, слід коригувати в залежності від переносимості.

У разі гематологічних порушень (кількість нейтрофілів <1500/мкл та/або тромбоцитів <75 000/мкл) після курсу лікування або до початку лікування (до першого курсу лікування) призначення наступного курсу або першого курсу відкладають до відновлення кількості формених елементів крові до прийнятних значень (до кількості нейтрофілів ≥1500/мкл та/або тромбоцитів ≥75 000/мкл). До початку лікування та перед кожним наступним циклом слід проводити загальний аналіз крові з точним визначенням кількості лейкоцитів та тромбоцитів.

При розвитку важкого/загрозливого життя діареї, важкої нейтропенії (кількість нейтрофілів <1000/мкл), важкої тромбоцитопенії ступеня (кількість тромбоцитів <50 000/мкл) введення оксаліплатину повинно бути припинено до поліпшення або відновлення цих показників. повинна бути знижена на 25% на додаток до кожного необхідного у цьому випадку зниження дози фторурацилу.

При виникненні неврологічних симптомів (парестезії, дизестезії – проявів периферичної сенсорної невропатії) рекомендуються наступні зміни режиму дозування виходячи з їхньої тривалості та вираженості:

- при неврологічних симптомах, що турбують пацієнта, тривалістю більш ніж 7 днів або при збереженні до наступного циклу лікування парестезії без функціональних порушень, наступна доза оксаліплатину повинна бути знижена на 25%;

- при парестезії з функціональними порушеннями, що зберігається до наступного циклу, введення оксаліплатину має бути припинено;

- при зменшенні неврологічних симптомів після відміни оксаліплатину, можна розглянути питання про відновлення лікування.

Пацієнти з нирковою недостатністю

У пацієнтів з нормальною функцією нирок або з легкими та помірними порушеннями функції нирок рекомендована доза препарату становить 85 мг/м 2 . У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок потрібне зниження початкової дози оксаліплатину до 65 мг/м 2 .

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Зміна дози у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки не потрібна. Даних щодо застосування оксаліплатину у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки немає.

Пацієнти похилого віку

Профіль безпеки оксаліплатину при комбінації з фторурацилом у пацієнтів віком від 65 років аналогічний тому, що спостерігається у пацієнтів до 65 років. Корекція режиму дозування у пацієнтів похилого віку не потрібна.

Правила приготування розчину препарату

При приготуванні та введенні препарату Елоксатин не можна використовувати голки та інше обладнання, що містять алюміній. Для розведення препарату слід використовувати лише рекомендовані розчинники.

Не розчиняти і не розбавляти 0.9% розчином натрію хлориду і не змішувати з іншими лужними розчинами або розчинами натрію хлориду і розчинами, що містять хлор.

Для приготування інфузійного розчину концентрат Елоксатин розводять у 250-500 мл 5% розчину декстрози для одержання концентрації щонайменше 0.2 мг/мл. Розчин для інфузій рекомендується використовувати одразу після приготування. Якщо розчин не був введений відразу після приготування, його можна зберігати протягом 24 годин при температурі від 2° до 8°С.

Розчин із ознаками випадання осаду підлягає знищенню.

Використовувати можна лише прозорий розчин.

Препарат не можна вводити нерозбавленим.

Побічні дії

Комбінована терапія оксаліплатином та фторурацилом/кальцію фолінатом

З боку крові та лімфатичної системи: анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія (включаючи 3-4 ступінь), аутоімунна гемолітична анемія та тромбоцитопенія, гемолітико-уремічний синдром.

Частота виникнення цих побічних ефектів збільшується при лікуванні препаратом Елоксатин (85 мг/м² кожні 2 тижні) у комбінації з фторурацил +/- кальцію фолінат порівняно з монотерапією препаратом Елоксатин у дозі 130 мг/м² кожні 3 тижні, наприклад, частота анемії (80% проти 60%), частота нейтропенії (70% проти 15%), частота тромбоцитопенії (80% проти 40%).

Тяжка анемія (гемоглобін 8 г/дл) або важка тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів 50 000/мкл) виникали з однаковою частотою (5% пацієнтів, коли препарат Елоксатин застосовувався у вигляді монотерапії або в комбінації з фторурацилом).

Тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів <1000/мкл) виникала з більшою частотою при застосуванні препарату Елоксатин у комбінації з фторурацилом у порівнянні з монотерапією препаратом Елоксатин (40% порівняно з 15% пацієнтів).

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, стоматит або мукозит (запалення слизових оболонок), біль у животі, шлунково-кишкова кровотеча, коліт, включаючи псевдомембранозний коліт, що викликається Clostridium difficile, панкреатит.

З тяжкими діареєю та/або блюванням може бути пов'язаний розвиток дегідратації, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу, кишкової непрохідності, порушень функції нирок, особливо при застосуванні комбінації препарату Елоксатин та фторурацилу.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – синдром печінкової синусоїдальної обструкції, також відомий під назвою вено-оклюзійної хвороби печінки або патологічні прояви, пов'язані з цим захворюванням печінки, включаючи пеліозний гепатит, вузлову регенерацію. фіброз, клінічними проявами яких може бути портальна гіпертензія або підвищення активності печінкових трансаміназ, ЛФ у сироватці крові.

З боку нервової системи: гострі нейросенсорні прояви, дизартрія, дисгевзія (порушення смакових відчуттів), зникнення глибоких сухожильних рефлексів, симптом Лермітта, оборотна парієто-окципітальна лейкоенцефалопатія і судинна ерезезія, дизестезія або парестез.

Гострий синдром гортанно-глоточної дизестезії виникає у 1-2% пацієнтів і характеризується суб'єктивними відчуттями дисфагії або задишки/відчуття задухи без будь-яких об'єктивних дихальних розладів (відсутність ціанозу або гіпоксії) або ларингоспазму або бронхоспазму (відсутність). Інші симптоми, що іноді зустрічаються, зокрема порушення функції черепних нервів, або асоціюються з вищепереліченими небажаними явищами або зустрічаються ізольовано: птоз; диплопія (двоєння в очах); афонія, дисфонія, захриплість голосу, що іноді описуються як параліч голосових зв'язок; порушення чутливості мови або дизартрію, що іноді описується як афазія; невралгія трійчастого нерва, лицьові болі, біль в очах, зниження гостроти зору, звуження полів зору. Крім цього спостерігалися такі симптоми: спазм жувальних м'язів, м'язові спазми, мимовільні м'язові скорочення, м'язові посмикування, міоклонус; порушення координації, порушення ходи, атаксія, порушення рівноваги; почуття здавлення/відчуття тиску/дискомфорт/біль у глотці або грудній клітці.

Час збереження цих симптомів, які зазвичай зменшуються між циклами лікування, збільшується із збільшенням кількості проведених циклів лікування. Виникнення болю або функціональних порушень та їх тривалість є показаннями для корекції режиму дозування або навіть відміни лікування. Ці функціональні порушення, включаючи труднощі під час виконання точних рухів, є наслідками сенсорних порушень. Ризик виникнення функціональних порушень для кумулятивної дози приблизно 800 мг/м² (наприклад, 10 циклів) становить ≤15%. У більшості випадків неврологічні прояви та симптоми зменшуються після припинення лікування.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: болі в спині (у разі появи такої небажаної реакції слід обстежити пацієнта для виключення гемолізу, тому що були рідкісні повідомлення про його розвиток), артралгія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: кашель, гикавка, гостре інтерстиціальне ураження легень, іноді зі смертельним наслідком, легеневий фіброз.

З боку серцево-судинної системи: носова кровотеча, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія, підвищення артеріального тиску.

З боку сечовидільної системи: дуже рідко – гострий канальцевий некроз, гострий інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин: алопеція.

З боку органу зору: минуще зниження гостроти зору, звуження полів зору, неврит зорового нерва, минуща втрата зору, оборотна після припинення лікування.

З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – глухота.

З боку імунної системи: алергічні реакції, такі як висипання на шкірі (зокрема кропив'янка), кон'юнктивіт, риніт, анафілактичні реакції, включаючи бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску, відчуття болю в грудній клітці та анафілактичний шок.

З боку обміну речовин: анорексія.

Загальні розлади: слабкість; лихоманка, озноб (тремтіння) або через розвиток інфекцій (з фебрильною нейтропенією або без неї) або внаслідок можливої імунної реакції, астенія.

Місцеві реакції: повідомлялося про розвиток реакцій у місці введення, включаючи біль, гіперемію, набряк та тромбоз. Екстравазація (попадання інфузійного розчину з препаратом у навколишні вену тканини) може також призводити до виникнення локальних болів та запалення, які можуть бути різко вираженими та призводити до ускладнень, включаючи некроз, особливо коли препарат Елоксатин вводиться у периферичну вену.

Передозування

Симптоми: очікується більш вираженого прояву побічних ефектів.

Лікування: антидот до оксаліплатину невідомий. Рекомендується ретельне спостереження за пацієнтом, суворий контроль за гематологічними показниками. Лікування симптоматичне.

Лікарська взаємодія

Істотної зміни зв'язування оксаліплатину з білками плазми in vitro при одночасному застосуванні з еритроміцином, саліцилатами, гранісетроном, паклітакселом і вальпроатом натрію не спостерігалося.

При взаємодії з алюмінієм можливе утворення осаду та зниження активності оксаліплатину.

У пацієнтів, які отримують Елоксатин у дозі 85 мг/м 2 безпосередньо перед введенням фторурацилу, не спостерігалося змін концентрації фторурацилу в крові.

Фармацевтична взаємодія

Препарат Елоксатин фармацевтично не сумісний з 0.9% розчином хлориду натрію та іншими сольовими (лужними) розчинами або розчинами, що містять хлориди.

Особливі вказівки

Елоксатин слід застосовувати лише у спеціалізованих онкологічних відділеннях, і його введення має проводитися під наглядом онколога, який має досвід роботи з протипухлинними препаратами.

Постійний контроль розвитку можливих токсичних ефектів при лікуванні оксаліплатином є обов'язковим.

Регулярно (1 раз на тиждень), а також перед кожним введенням препарату Елоксатин слід проводити контроль вмісту формених елементів периферичної крові та показників функції нирок та печінки.

У зв'язку з обмеженістю даних щодо безпеки застосування препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня рекомендовано перед застосуванням препарату ретельно співвіднести ризик та користь. Необхідно чітко контролювати функцію нирок. Початкова доза оксаліплатину у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок повинна становити 65 мг/м 2 .

Перед кожним введенням і періодично після введення оксаліплатину слід проводити неврологічне обстеження щодо виявлення ознак нейротоксичності (периферичної сенсорної невропатії), особливо, якщо препарат комбінується з іншими лікарськими засобами, що мають нейротоксичність.

Пацієнтів слід поінформувати про можливість стійких симптомів периферичної сенсорної нейропатії після закінчення курсу лікування. Локальні помірні парестезії з функціональними порушеннями можуть тривати до 3 років після закінчення лікування за схемою ад'ювантного застосування препарату.

Пацієнтам, у яких протягом інфузії або протягом декількох годин після 2-годинної інфузії розвивається гостра гортанно-глоточна дизестезія, наступну інфузію оксаліплатину слід проводити протягом 6 годин. Для запобігання розвитку дизестезії пацієнту рекомендується уникати переохолодження, а також прийому занадто холодної їжі та напоїв під час введення та протягом кількох годин після введення препарату Елоксатин.

При появі симптомів, що не піддаються іншому пояснюванню дихальної системи (сухий кашель, задишка, хрипи або виявлення інфільтрації легень при рентгенологічному дослідженні), лікування оксаліплатином слід призупинити до виключення наявності інтерстиціального пневмоніту за допомогою додаткових досліджень легень.

Шлунково-кишкова токсичність, яка проявляється нудотою та блюванням, може значно зменшуватися або усуватися при застосуванні протиблювотних засобів. З тяжкими діареєю та/або блюванням може бути пов'язаний розвиток дегідратації, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу, паралітичної кишкової непрохідності, кишкової обструкції та навіть порушень функції нирок, особливо при застосуванні комбінації препарату Елоксатин та фторурацилу.

Пацієнти повинні бути детально проінформовані про можливість розвитку діареї/блювоти та нейтропенії після застосування оксаліплатину в комбінації з фторурацилом, для того щоб при їх появі пацієнт міг негайно звернутися до свого лікаря для термінового отримання необхідного лікування з їх приводу.

При комбінації оксаліплатину з фторурацилом (з кальцію фолінатом або без нього), при розвитку токсичності, пов'язаної з фторурацилом, слід застосовувати корекцію дози фторурацилу, що зазвичай рекомендується в цих випадках (див. інструкцію з медичного застосування фторурацилу).

Ознаками та симптомами оборотної парієто-окципітальної лейкоенцефалопатії можуть бути головний біль, порушення розумових здібностей, судоми, порушення зору (від розпливчастості зображення до сліпоти), що поєднуються чи ні з підвищенням артеріального тиску. Діагноз оборотної парієто-окципітальної лейкоенцефалопатії підтверджується за допомогою магнітно-резонансної або комп'ютерної томографії головного мозку.

У разі відхилення від норми лабораторних показників функції печінки або розвитку портальної гіпертензії, що не є з очевидністю наслідком наявності метастазів у печінці, слід обстежити пацієнта на предмет ураження печінкових судин, що дуже рідко зустрічається.

У разі екстравазації інфузію слід негайно припинити та розпочати місцеве симптоматичне лікування.

При використанні оксаліплатину слід дотримуватися всіх звичайних запобіжних заходів, прийнятих для застосування цитотоксичних препаратів. При попаданні оксаліплатину на шкіру або слизові оболонки їх слід негайно і ретельно промити їх водою.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Порушення зору, особливо минуща втрата зору (зворотна після скасування терапії) можуть становити небезпеку для пацієнтів під час керування транспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності.

Вагітність та лактація

Елоксатин протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

Жінки та чоловіки дітородного віку під час лікування препаратом повинні використовувати надійні методи контрацепції.

Умови відпустки з аптек

Препарат відпускається за рецептом.

Умови та термін зберігання

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей захищеному від світла місці при температурі не вище 30°С; не заморожувати. Термін придатності – 3 роки.