Основні характеристики
Діюча речовина Цетуксімаб* (Cetuximab*)
Латинська назва Erbitux АТХ: ›› L01XC06 Цетуксимаб
Фармакологічна група:
Протипухлинні засоби - моноклональні антитіла Нозологічна класифікація (МКБ-10) ›› C18 Злоякісне новоутворення ободової кишки ›› C19 Злоякісне новоутворення ректосигмоїдного з'єднання ›› C20 Злоякісне новоутворення прямої кишки ›› C76.0 Голови, обличчя та шиї
Склад та форма випуску:
Розчин для інфузій 1 мл цетуксимаб 2 мг; допоміжні речовини: дигідрофосфат дигідрат натрію; фосфат дигідрат натрію; хлорид натрію; вода для ін'єкцій у флаконах прозорого скла, закупорених бромбутиловою пробкою з алюмінієвою обкаткою; в картонній пачці 1 флакон.
Опис лікарської форми:
Прозорий або злегка опалесцентний від безбарвного до жовтуватого кольору розчин, в якому допускається присутність білих видимих видимих частинок.
Ербітукс® вводиться у вигляді внутрішньовенної інфузії зі швидкістю не більше 10 мг/хв. Перед інфузією необхідно проведення премедикації антигістамінними препаратами та преднізолоном.
При всіх показаннях препарат вводиться один раз на тиждень у початковій дозі 400 мг/м2 поверхні тіла (перша інфузія) у вигляді 120-хвилинної інфузії і далі у дозі 250 мг/м2 поверхні тіла у вигляді 60-хвилинної інфузії.
Колоректальний рак
При комбінованій терапії іринотекан зазвичай призначається у тій же дозі, що застосовувалася при останньому курсі попередньої хіміотерапії. Однак слід дотримуватись рекомендацій щодо модифікації доз іринотекану, викладених в інформації про даний лікарський препарат. Хімітерапевтичний препарат вводиться не раніше ніж через 1 годину після закінчення інфузії Ербітукса®. Терапію Ербітуксом® рекомендується продовжувати до появи ознак прогресування захворювання.
Плоскоклітинний рак голови та шиї
При застосуванні Ербітукса® у поєднанні з променевою терапією лікування Ербітуксом® рекомендується починати за 7 днів до початку променевого лікування та продовжувати щотижневі введення препарату до закінчення променевої терапії У пацієнтів з рецидивуючим або метастатичним плоскоклітинним раком голови та шиї у комбінації. з хіміотерапією на основі препаратів платини (до 6 циклів) Ербітукс® використовується як підтримуюча терапія до появи ознак прогресування захворювання. Хіміотерапія призначається не раніше, ніж через годину після закінчення інфузії Ербітукса®.
Рекомендації щодо коригування дозового режиму.
При розвитку шкірних реакцій 3 ступеня токсичності згідно з класифікацією National Cancer Institute (NCI-CTC) застосування Ербітукса необхідно перервати. Відновлення терапії допускається лише у разі вирішення реакції до 2 ступеня. Якщо важкі шкірні реакції виникають вперше, лікування можна відновити без зміни рівня дози. При вторинному або третинному розвитку тяжких шкірних реакцій, застосування Ербітукса знову необхідно перервати. Терапію можна відновити на нижчому дозовому рівні (200 мг/м2 поверхні тіла після другого виникнення реакції та 150 мг/м2 після третього), якщо реакція вирішилася до 2 ступеня. Якщо важкі шкірні реакції розвиваються вчетверте або не дозволяються до 2 ступеня вираженості під час відміни препарату терапію Ербітуксом слід припинити.
Застосування препарату Ербітукс у комбінації з інфузією фторурацилу порівняно із застосуванням тільки фторурацилу може спричинити підвищення частоти виникнення коронарної ішемії та тромбозу (аж до інфаркту міокарда), а також долонно-підошовного синдрому. Дані про те, що іринотекан впливає на профіль безпеки Ербітукса і навпаки відсутні. При сумісному призначенні Ербітукса та іринотекану змін фармакокінетичних параметрів обох препаратів не спостерігалося. Інших досліджень щодо взаємодії Ербітукса у людини не проводилося. Через відсутність даних досліджень щодо сумісності змішувати Ербітукс® з іншими лікарськими засобами. препаратами забороняється.
Основні побічні дії препарату Ербітукс® - шкірні реакції, що відзначаються у >80% пацієнтів, гіпомагніємія - у >10% пацієнтів і інфузійні реакції з помірною вираженістю симптомів - більш ніж у 10% випадків, інфузійні реакції з вираженими симптомами - у >1% пацієнтів.
Наведені нижче небажані явища, зазначені при застосуванні препарату Ербітукс ®, розподілені за частотою виникнення відповідно до наступною градацією: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); вкрай рідко (1/10000).
З боку нервової системи: часто-головний біль; частота невідома - асептичний менінгіт.
З боку органів зору: часто-кон'юнктивіти; нечасто блефарит, кератит (в т.ч. виразковий).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часткова легенева емболія; рідко - інтерстиціальна хвороба легень.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто — діарея, нудота, блювання.
З боку шкіри та підшкірних структур: дуже часто-шкірні реакції. Шкірні реакції можуть розвиватися більш ніж у 80% пацієнтів (головним чином; - акнеподібний висип та/або менш часто - шкірний свербіж, сухість шкіри, лущення, гіпертрихоз або ураження нігтів, наприклад пароніхія). Приблизно 15% шкіри реакцій мають виражений характер, у поодиноких випадках розвивається некроз. Більшість шкірних реакцій розвиваються протягом перших 3 тижнів терапії і зазвичай дозволяються без наслідків після відміни препарату, при дотриманні рекомендацій щодо коригування режиму дозування; дуже рідко - синдром Стівенса-Джонсона / токсичний епідермальний некроліз; частота невідома - суперінфекція шкірних уражень (ураження шкіри, індуковані застосуванням препарату, можуть призвести до розвитку суперінфекцій, які можуть викликати запалення підшкірної жирової клітковини, пику або призводити до потенційно смертельно небезпечних ускладнень, таких як стафілококовий токсичний епідермальний синдром, некротичний фасції або сепсис).
З боку метаболізму і харчування: дуже часто гіпомагніємія; часто-дегідратація, в т.ч. в результаті діареї чи мукозиту; гіпокальціємія, анорексія зі зниженням ваги.
З боку судинної системи: частково тромбоз глибоких вен.
Загальні розлади та порушення, пов'язані з введенням препарату: дуже часто інфузійнозалежні реакції легкі та середнього ступеня тяжкості (зустрічаються переважно у зв'язку з першим введенням препарату Ербітукс® і супроводжуються підвищенням температури тіла, ознобом, запамороченням або задишкою); мукозити, у деяких випадках тяжкі. Мукозити можуть призвести до носової кровотечі; часто- важкі інфузійнозалежні реакції (у поодиноких випадках можуть призводити до летального результату, зазвичай розвиваються протягом першої години першої інфузії або через кілька годин після першої або наступних інфузій). Хоча механізм розвитку цих реакцій не встановлений, можливо деякі з них мають анафілактоїдну або анафілактичну природу і можуть виявлятися бронхоспазмом, кропив'янкою, підвищенням або зниженням артеріального тиску, втратою свідомості або шоком; у поодиноких випадках спостерігається стенокардія, інфаркт міокарда або зупинка серця, стомлюваність.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже часто підвищення рівня ACT, АЛТ, ЛФ.
Комбінована терапія
При застосуванні цетуксимабу у комбінації з хіміопрепаратами необхідно також вивчити інструкцію щодо застосування цих препаратів.
При застосуванні цетуксимабу в комбінації з хіміотерапією на основі препаратів платини можливе підвищення частоти вираженої лейкопенії або вираженої нейтропенії та в зв'язку з цим - підвищення частоти інфекційних ускладнень, таких як фебрильна нейтропенія, пневмонія і сепсис, порівняно з монотерапією на основі препаратів платини.
При застосуванні цетуксимабу у поєднанні з фторпіримідинами відзначалося підвищення частоти ішемії міокарда, в т.ч. інфаркту міокарда та застійної серцевої недостатності, а також долонно-підошовного синдрому (долонно-підошовної еритродизестезії) порівняно з монотерапією фторпіримідинами.
При застосуванні цетуксимабу в комбінації з місцевою променевою терапією на ділянку голови та шиї відзначався розвиток додаткових небажаних ефектів, типових для променевої. терапії, таких як мукозит, променевий дерматит, дисфагія або лейкопенія, що переважно проявляється у вигляді лімфоцитопенії.
В рамках рандомізованого контрольованого клінічного дослідження, до якого було включено 424 пацієнти, частота вираженого гострого променевого дерматиту та мукозиту, а також відстрочених небажаних ефектів променевої терапії була дещо вищою у пацієнтів, які отримували променеву терапію в комбінації з цетуксимабом, ніж у отримували тільки променеву терапію.
В даний час обмежений досвід застосування разових доз, які б перевищували 400 мг/м2 або наступного щотижневого застосування доз вище 250 мг/м2.
Інфузійно. Терапію препаратом Ербітукс необхідно проводити під наглядом лікаря, який має досвід застосування протипухлинних ЛЗ.
Під час інфузії та протягом не менше 1 години після її закінчення необхідний ретельний моніторинг стану пацієнта. Має бути підготовлене обладнання для проведення реанімаційних заходів.
Перед першою інфузією необхідно проведення премедикації антигістамінними препаратами та кортикостероїдами. Премедикацію рекомендується проводити перед усіма наступними інфузіями.
При всіх показаннях Ербітукс® вводиться 1 раз на тиждень у початковій дозі 400 мг/м2 (перша інфузія) у вигляді 120-хвилинної інфузії. Всі наступні щотижневі інфузії проводяться в дозі 250 мг/м2 при рекомендованій тривалості інфузії 60 хв. Максимальна швидкість інфузії не повинна перевищувати 10 мг/хв.
Колоректальний рак
У пацієнтів з мКРР препарат Ербітукс використовується в комбінації з хіміотерапією або у вигляді монотерапії. Перед першим застосуванням препарату Ербітукс слід визначити статус мутацій генів RAS (KRAS & NBS). Дане дослідження повинно проводитись у лабораторії, що має досвід проведення таких тестів з використанням валідованих методів визначення статусу мутацій генів KRAS&NRAS в екзонах 2, 3 і 4.
При комбінованій терапії слід дотримуватися рекомендацій щодо модифікації доз хіміотерапевтичних препаратів, що спільно призначаються, наведених в інструкціях по їх застосування. У будь-якому випадку, ці препарати не повинні вводитися раніше, ніж через 1 годину після закінчення інфузії препарату Ербітукс ®. Терапію препаратом Ербітукс рекомендується продовжувати до появи ознак прогресування захворювання.
Плоскоклітинний рак голови та шиї
У пацієнтів з місцевопоширеним ПРГШ препарат Ербітукс ® застосовується спільно з променевою терапією. Рекомендується розпочинати лікування препаратом Ербітукс за 7 днів до початку променевої терапії і продовжувати його до закінчення променевої терапії. У пацієнтів з рецидивуючим та/або метастатичним ПРГШ Препарат Ербітукс® застосовується в комбінації з хіміотерапією на основі препаратів платини. Препарат Ербітукс® використовується як підтримуюча терапія до появи ознак прогресування захворювання Хіміотерапевтичні препарати не повинні вводитися раніше ніж через 1 годину після закінчення інфузії препарату Ербітукс ®.
У пацієнтів з рецидивуючим та/або метастатичним ПРГШ, у яких хіміотерапія не дала результатів, препарат Ербітукс ® застосовується в режимі монотерапії. Терапію препаратом Ербітукс рекомендується продовжувати до появи ознак прогресування захворювання.
Рекомендації щодо корекції режиму дозування
При розвитку шкірної реакції (3-го або 4-го ступеня за шкалою токсичності Національного Інституту раку США) застосування препарату Ербітукс® необхідно перервати. Лікування може бути відновлено після вирішення реакції рівня, відповідного 2-го ступеня. Якщо важка шкірна реакція виникла вперше, лікування можна відновити у колишній дозі.
У разі повторного розвитку тяжкої шкірної реакції, препарат Ербітукс знову повинен бути тимчасово відмінений. Лікування може бути відновлено лише у зниженій дозі (200 мг/м2 — після 2-ї реакції та 150 мг2 — після 3-ї реакції) після вирішення реакції до рівня, що відповідає 2-й реакції -й ступеня.
Якщо тяжка шкірна реакція виникла в 4-й раз або не вирішилася до рівня, відповідного 2-го ступеня, на фоні перерви в лікуванні подальше застосування препарату Ербітукс® протипоказано.
Рекомендації щодо приготування інфузійного розчину та способів введення
Препарат Ербітукс ®, 5 мг/мл, вводиться внутрішньовенно за допомогою інфузійної помпи, гравітаційної краплинної системи або шприцевої помпи. Препарат Ербітукс ® сумісний тільки зі стерильним 0,9% розчином натрію хлориду. Препарат Ербітукс ® не слід змішувати з іншими ЛЗ. Для інфузії слід використовувати окрему інфузійну систему, наприкінці інфузії слід промити систему стерильним 0,9% розчином натрію хлориду для ін'єкцій.
Ербітукс ®, 5 мг/мл, сумісний з:
- ПЕ, етилвінілацетатними (ЕВА) або ПВХ пакетами для інфузійних розчинів;
- ПЕ, поліуретановими (ПУ), ЕВА, ПВХ або поліолефіновими (ПТП), інфузійними системами;
- поліпропіленовими (ПП) шприцами для шприцевої помпи.
Необхідно бути обережними, забезпечуючи асептичні умови при приготуванні розчину для інфузій.
Ербітукс ®, 5 мг/мл, слід розводити наступним способом
Для введення в системі з інфузійною помпою або гравітаційною крапельною системою (в стерильному розчині 0,9% натрію хлориду). Взяти пакет зі стерильним розчином 0,9% хлориду натрію для інфузійних розчинів відповідного об'єму. Розрахувати необхідний обсяг препарату Ербітукс®. Видалити за допомогою стерильного шприца та відповідної голки зайвий об'єм розчину хлориду натрію з пакета. Взяти відповідний стерильний шприц та приєднати відповідну голку. Набрати потрібний обсяг препарату Ербітукс® з флакона і перенести в пакет для інфузійних розчинів. Повторити цю процедуру до розрахункового обсягу препарату. Підключити інфузійну систему і заповнити її розведеним препаратом Ербітукс перед початком інфузії. Для введення препарату використовувати гравітаційну краплину систему чи інфузійну помпу. Встановити та контролювати швидкість інфузії відповідно до рекомендацій, описаних вище.
Для введення в системі з інфузійною помпою або гравітаційною крапельною системою (без розведення). Взяти відповідний стерильний шприц (об'ємом не менше 50 мл) та приєднати до нього відповідну голку. Набрати необхідний обсяг препарату Ербітукс з флакона. Перенести набраний об'єм препарату Ербітукс у стерильний контейнер або пакет для інфузійних розчинів. Повторити цю процедуру до досягнення розрахункового об'єму препарату. Під'єднати інфузійну систему і заповнити її препаратом Ербітукс перед початком інфузії. Для введення препарату використовувати гравітаційну краплинну систему або інфузійну помпу. Встановити та контролювати швидкість інфузії відповідно до рекомендацій, описаних вище.
Для введення в системі зі шприцевою помпою. Розрахувати необхідний обсяг препарату Ербітукс ®. Взяти відповідний стерильний шприц і приєднати до нього відповідну голку. Набрати необхідний обсяг препарату Ербітукс з флакона. Від'єднати голку та вставити шприц у шприцеву помпу. Приєднати інфузійну систему до шприца, встановити та контролювати швидкість введення відповідно до рекомендацій. Перед початком інфузії заповнити інфузійну систему препаратом Ербітукс або стерильним 0,9% розчином натрію хлориду. При необхідності повторити цю процедуру до досягнення розрахункового обсягу.
Хімічна та фізична стабільність препарату Ербітукс у процесі його використання була продемонстрована протягом 48 годин при температурі 25°C, якщо розчин готують як описано вище.
Препарат Ербітукс не містить антибактеріальні консерванти або бактеріостатичні речовини, тому при поводженні з ним і підготовці інфузії слід суворо дотримуватись правил асептики. Рекомендовано використовувати препарат безпосередньо після розкриття флакона. Якщо розчин не використовується негайно, відповідальність за його зберігання та подальше використання несе користувач. Термін зберігання не повинен перевищувати 24 годин при температурі 2–8°C.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ціна на препарат Ербітукс в Ізраїлі
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
З питань придбання оригінального препарату Ербітукс в Ізраїлі звертайтесь
за наступними телефонами +7-915-405-1002 (Росія), +972-52 -398-37-66 (Ізраїль)
або заповніть заявку на безкоштовну консультацію.