Протипухлинний препарат. Антиметаболіт.
Розчин для внутрішньосудинного та внутрішньопорожнинного введення прозорий, від безбарвного до слабо-жовтого кольору, що не містить видимих частинок.
У 1 мл розчину міститься:
активна речовина: фторурацил – 50 мг;
допоміжні речовини: натрію гідроксид, хлористоводнева кислота розведена (1:20), вода д/і.
5 мл (250 мг) - флакони (1) - пачки картонні. ;      20 мл (1 г) - флакони (1) - пачки картонні.           ; 50 мл (2.5 г) - флакони (1) - пачки картонні.     ;          - Флакони (1) - пачки картонні.     ; & nbsp; 10 мл (500 мг) - ампули (5) - пачки картонні.
10 мл (500 мг) - ампули (5) - упаковки контурні пластикові (1) - пачки картонні.
10 мл (500 мг) - ампули (5) - упаковки контурні пластикові (5) - пачки картонні.
10 мл (500 мг) – ампули (5) – упаковки контурні пластикові (50) – пачки картонні.
Рак шкіри, рак товстої кишки, рак прямої кишки, рак молочної залози, рак шлунка, рак печінки, рак матки, рак яєчників, рак сечового міхура.
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, кровотечі будь-якої локалізації, високий рівень ризику шлунково-кишкових кровотеч; виражена анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; вагітність.
Фторурацил входить до складу багатьох схем хіміотерапевтичного лікування, у зв'язку з чим при виборі шляху введення, режиму та доз у кожному індивідуальному випадку слід керуватися даними спеціальної літератури.
Препарат вводять внутрішньовенно струминно або шляхом повільної інфузії, внутрішньоартеріально, внутрішньопорожнинно.
Рекомендуються такі дози та режими:
- 500 мг/м2або 12-13.5 мг/кг щодня протягом 3-5 днів, інтервал між курсами – 4 тижні;
- 600 мг/м2 або 15 мг/кг (вища разова доза 1 г) 1 раз на тиждень, 6-10 доз;
- 600 мг/м2в 1 і 8 дні внутрішньовенно в комбінаціях з іншими цитостатиками;
- 1 г/м2/добу внутрішньовенно краплинно у вигляді постійної інфузії протягом 96-100 год;
При застосуванні у поєднанні з кальцію фолінатом дозу фторурацилу зазвичай зменшують на 25-30%.
З боку травної системи: діарея, стоматит, езофагіт, нудота, блювання.
З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку системи згортання крові: геморагії.
З боку ЦНС: атаксія, неврит зорового нерва, головний біль, ністагм, порушення зору, світлобоязнь, ейфорія, сплутаність свідомості, дезорієнтація.
З боку серцево-судинної системи: ішемія міокарда, стенокардія, тромбофлебіт.
З боку репродуктивної системи: азооспермія, аменорея.
Дерматологічні реакції: алопеція, дерматит, гіперпігментація.
Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм.
При одночасному застосуванні з іншими препаратами, що викликають мієлодепресію, можливе адитивне пригнічення функції кісткового мозку; з інтерфероном альфа-2b – можливе збільшення початкової концентрації фторурацилу у плазмі крові та зменшення кліренсу фторурацилу.
У пацієнтів з колоректальним раком при одночасному застосуванні з метронідназолом метронідазолом можливе підвищення токсичності фторурацилу.
У разі попереднього застосування фторурацилу можливе пригнічення цитотоксичної дії паклітакселу.
У разі попереднього застосування циметидину можливе підвищення концентрації фторурацилу у плазмі крові.
При одночасному застосуванні з алопуринолом, метотрексатом можлива зміна протипухлинної дії фторурацилу; з кальцію фолінатом – можливе посилення протипухлинної та токсичної дії фторурацилу, особливо на ШКТ.
Не рекомендується застосування фторурацилу у пацієнтів з вітряною віспою (в т.ч. нещодавно перенесеною або після контакту з хворими), герпесом, що оперізує, та іншими гострими інфекційними захворюваннями.
З обережністю застосовують фторурацил у хворих, які раніше отримували цитотоксичні препарати або лікувальну терапію.
Не рекомендують проводити вакцинацію пацієнтів та членів їхніх сімей на фоні терапії.
При порушеннях функції печінки або нирок слід застосовувати нижчі дози.
З появою стоматиту чи діареї лікування необхідно припинити до зникнення цих симптомів.
Перед початком та у процесі терапії фторурацилом слід контролювати картину периферичної крові, лабораторні показники функції печінки та нирок.
Найбільш значне зниження кількості лейкоцитів зазвичай спостерігається між 9-м та 14-м днем першого курсу терапії, але можлива відстрочена мієлодепресія (до 20 днів). Нормалізація кількості лейкоцитів відбувається до 30-го дня.
У експериментальних дослідженнях встановлено канцерогенну та мутагенну дію фторурацилу.
Фторурацил протипоказаний під час вагітності. У разі необхідності застосування під час лактації слід припинити грудне вигодовування.
Жінки дітородного віку повинні застосовувати надійні методи контрацепції під час терапії фторурацилом.
У експериментальних дослідженнях встановлено тератогенну та ембріотоксичну дію фторурацилу.
Препарат відпускається за рецептом.
Препарат слід зберігати у захищеному від світла місці, при температурі не вище 15-25°C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.