Ібранса. Інструкція із застосування

Фармакотерапевтична група

Інгібітор протеїнкінази.

Форма випуску, склад та упаковка

Капсули розміром № 2 тверді желатинові з кришечкою та корпусом світло-оранжевого кольору та з написами білого кольору: "РВС 75" на корпусі та "Pfizer" на кришечці. Вміст капсули – від майже білого до жовтого кольору порошок.

1 капсула містить:

активна речовина: палбоцикліб 75 мг;

допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза 111,550 мг, лактози моногідрат 55,775 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію 16,200 мг, кремнію діоксид колоїдний 6,075 мг, магнію стеарат 5,400 мг;

склад оболонки: желатин 35,46 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) 0.05 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) 0,39 мг, титану діоксид (Е171) 0,70 мг; кришечка капсули - желатин 23,64 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) 0,04 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) 0,26 мг, титану діоксид (Е171) 0,46 мг;

склад чорнила: шеллак 51,990%, титану діоксид 30,000%, ізопропанол 14,000%, аміаку розчин 28% 2,000%, пропіленгліколь 1,000%, бутанол 1,000%, симетикон .

Капсули розміром № 1 тверді желатинові з корпусом світло-оранжевого кольору з написом білого кольору "РВС 100" та кришечкою світло-червоно-коричневого кольору з написом білого кольору "Pfizer". Вміст капсули – від майже білого до жовтого кольору порошок.

1 капсула містить:

активна речовина: палбоцикліб 100 мг;

допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза 148,733 мг, лактози моногідрат 74,367 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію 21,600 мг, кремнію діоксид колоїдний 8,100 мг, магнію стеарат 7,200 мг;

склад оболонки: желатин 44,18 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) 0,07 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) 0,48 мг, титану діоксид (Е171) 0,87 мг; кришечка капсули - желатин 29,40 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) 0,21 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) 0,21 мг, титану діоксид (Е171) 0,58 мг;

Капсули розміром № 0 тверді желатинові з кришечкою та корпусом світло-червоно-коричневого кольору та з написами білого кольору: "РВС 125" на корпусі та "Pfizer" на кришечці. Вміст капсули – від майже білого до жовтого кольору порошок.

1 капсула містить:

активна речовина: палбоцикліб 125 мг;

допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза 185,917 мг, лактози моногідрат 92,958 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію 27,000 мг, кремнію діоксид колоїдний 10,125 мг, магнію стеарат 9,000;

склад оболонки: желатин 55,71 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) 0,39 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) 0,39 мг, титану діоксид (Е171) 1,11 мг; кришечка капсули - желатин 37,14 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) 0,26 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) 0,26 мг, титану діоксид (Е171) 0,74 мг;

Показання

Препарат Ібранса в поєднанні з фулвестрантом показаний для лікування місцеворозповсюдженого або метастатичного раку молочної залози позитивного за гормональними рецепторами (HR+), негативного за рецептором епідермального фактора росту людини 2-го типу (HER2-), після попередньої гормональної терапії.

Протипоказання

- підвищена чутливість до палбоциклібу та інших компонентів препарату;

- Помірне або тяжке порушення функції печінки (загальний білірубін 1,5 х ВГН при будь-якому рівні активності ACT) (застосування при даних станах не вивчалося);

- тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) 30 мл/хв) (застосування при даному стані не вивчалося);

- Необхідність у проведенні гемодіалізу (застосування при даному стані не вивчалося);

- вагітність та період грудного вигодовування (належних та строго контрольованих досліджень не проводилося);

- дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлені).

З обережністю

Препарат Ібранса слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози або глюкозо-галактозною мальабсорбцією.

Слід уникати одночасного прийому палбоциклібу з потужними індукторами та інгібіторами ізоферменту CYP3A, а також інгібіторами протонної помпи (див. розділ "Лікарська взаємодія").

Дозування

Препарат Ібранса слід вживати разом з їжею, приблизно в один і той же час щодня.

Капсули слід ковтати повністю (не розжовуючи, не розламуючи і не відкриваючи їх перед ковтанням). Не можна ковтати капсули, якщо вони розламані, мають тріщини або їхня цілісність порушена іншим чином.

Схема прийому, що рекомендується: 125 мг один раз на добу протягом 21 дня з наступною перервою на 7 днів (схема 3/1) (таким чином, повний цикл становить 28 днів) у поєднанні з фулвестрантом в дозі 500 мг, внутрішньом'язово в 1, 15 та 29 день і далі 1 раз на місяць.

Терапію продовжують доти, доки спостерігається позитивний ефект від лікування. При розвитку блювання або пропуску дози не слід приймати додаткову дозу препарату, а прийняти наступну дозу у звичайний для неї час.

Перед початком та під час лікування препаратом Ібранса у поєднанні з фулвестрантом, жінки у пери- та пременопаузі повинні пройти курс лікування агоністом рилізинг-фактору лютеїнізуючого гормону (ЛГ-РГ) відповідно до локальної клінічної практики.

Корекція дози препарату Ібранса рекомендується з урахуванням індивідуальної безпеки та переносимості.

Лікування деяких небажаних реакцій може вимагати тимчасового припинення прийому препарату/перенесення прийому на більш пізній термін та/або зниження дози або повного відміни препарату.

Корекція дози при сумісному застосуванні з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A

Слід уникати одночасного застосування палбоциклібу з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A та розглянути можливість одночасного застосування з препаратами з мінімальною або відсутньою інгібуючою активністю щодо ізоферменту CYP3A.

Якщо неможливо уникнути одночасного застосування палбоциклібу з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A, слід зменшити дозу палбоциклібу до 75 мг один раз на добу. Якщо застосування потужного інгібітору ізоферменту CYP3A припинено, після закінчення 3-5 періодів напіввиведення інгібітору ізоферменту CYP3A дозу препарату Ібранса слід збільшити до початкової (застосовувалася до початку прийому потужного інгібітору ізоферменту CYP3A).

Корекція дози в залежності від віку, статі чи маси тіла пацієнта не потрібна.

Пацієнти похилого віку

Для пацієнтів віком 65 років та старших корекція дози не потрібна.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність препарату Ібранса у дітей та підлітків віком 18 років та молодше не встановлені.

Передозування

Антидот палбоциклібу невідомий.

Медична допомога при передозуванні препаратом Ібранса має включати загальну підтримуючу терапію.

Лікарська взаємодія

Палбоцикліб переважно метаболізується ізоферментом CYP3A та ферментом сульфотрансферазою SULT2A1. In vivo палбоцикліб є залежним від часу інгібітором ізоферменту CYP3A.

Препарати, які можуть підвищувати концентрацію палбоциклібу у плазмі крові

Інгібітори ізоферменту CYP3A

Дані дослідження міжлікових взаємодій у здорових добровольців свідчать, що одночасний прийом багаторазових доз 200 мг інтраконазолу з разовою дозою палбоциклібу 125 мг призводили до збільшення AUQ_inf і С_mах палбоциклібу при і 34% відповідно порівняно з разовою дозою палбоциклібу 125 мг у вигляді монотерапії. Слід уникати одночасного прийому потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A, включаючи, крім інших: ампренавір, атазанавір, боцепревір, кларитроміцин, коніваптан, делавірдин, дилтіазем, еритроміцин, фосампренавір, індинавір, індинавір, индинавір, индинавір, , тілапревір, телітроміцин, вориконазол, грейпфрут або грейпфрутовий сік

Якщо спільного застосування палбоциклібу з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A не можна уникнути, необхідна корекція дози.

Препарати, які можуть знижувати концентрації палбоциклібу у плазмі крові

Індуктори ізоферменту CYP3A

Дані дослідження міжлікових взаємодій у здорових добровольців свідчать, що одночасний прийом багаторазових доз 600 мг рифампіцину (потужний індуктор CYP3A) з одноразовою дозою палбоциклібу 125 мг призводив до зниження АUС_inf і С_{m
палбоциклібу на 85% та 70% відповідно, порівняно з разовою дозою палбоциклібу 125 мг у вигляді монотерапії. Дані дослідження взаємодії, проведеної на здорових добровольцях, показують, що багаторазовий прийом 400 мг модафінілу (помірного інгібітора СYР3А) одночасно з одноразовим прийомом 125 мг палбоциклібу знижує АUС_inf і С_mах палбоцикли на 32% та 11% відповідно порівняно з одноразовим прийомом 125 мг палбоциклібу.}

Слід уникати одночасного прийому палбоциклібу з потужними індукторами ізоферменту СУРЗА. включаючи, крім інших, карбамазепін, ензалутамід, фелбамат, невірапін, фенобарбітал, фенітоїн, примідон, рифабутин, рифампіцин, рифапентин та препарати Звіробою продірявленого.

Одночасний прийом помірних індукторів СУРЗА (модафініл) може знизити вміст палбоциклібу в плазмі у здорових добровольців на 32%. Помірні інгібітори СУРЗА (наприклад, бозентан, ефавіренц, етравірин, модафініл і нафцилін) можна застосовувати одночасно з палбоцикліб тільки тоді, коли цього неможливо уникнути. Корекція дози не потрібна.

Вплив препаратів, які знижують кислотність шлункового соку

Дані дослідження міжлікових взаємодій у здорових добровольців свідчать, що одночасний прийом разової дози палбоциклібу 125 мг з багаторазовими дозами ІПП рабепразолу після прийому їжі знижував С_mах палбоциклібу на 41% і незначно впливав на АUС_{(збільшував на 13%) порівняно з прийомом разової дози палбоциклібу у вигляді монотерапії.}

Враховуючи знижений ефект антагоністів Н2 рецепторів і місцевих антацидів на pH шлункового соку в порівнянні з ІПП, немає клінічно значущого ефекту ІПП, антагоністів Н2 рецепторів або місцевих антацидів на експозицію палбоцикліба після їди.

Дані дослідження міжлікових взаємодій у здорових добровольців свідчать, що одночасний прийом разової дози палбоциклібу 125 мг з багаторазовими дозами ІПП рабепразолу натщесерце знижував АUС_inf і С_mах палбоциклібу на 62% відповідно порівняно з прийомом разової дози палбоциклібу у вигляді монотерапії. Слід уникати одночасного прийому палбоциклібу з ІПП.

Вплив препарату Ібранса на інші лікарські препарати

Палбоцикліб при щоденному прийомі в дозі 125 мг і досягненні рівноважного стану у людини має слабку інгібуючу дію щодо ізоферменту СУРЗА, що залежить від часу. У дослідженні міжлікових взаємодій у здорових добровольців одночасний прийом мідазоламу з багаторазовими дозами палбоциклібу призводив до підвищення значень АUС_inf і С_mах мідазоламу на 61% і 37% відповідно порівняно з прийомом мідазолу як монотерапії.

Доза препаратів з вузьким терапевтичним індексом (наприклад, альфентаніл, циклоспорин, дигідроерготамін, ерготамін, еверолімус, фентаніл, пімозид, хінідин, сиролімус і такролімус) повинна бути зменшена, оскільки препарат Ібранса може збільшити їх вміст.

Побічні дії

Інфекційні та паразитарні захворювання: інфекції.

З боку системи крові та лімфатичної системи: нейтропенія,лейкопенія,тромбоцитопенія, анемія, фебрильна нейтропенія.

З боку органу зору: нечіткість зору, збільшена сльозотеча, сухість очей.

Зз боку обміну речовин та харчування:знижений апетит.

З боку нервової системи: головний біль, дисгевзія.

З боку дихальної системи: носова кровотеча.

З боку шлунково-кишкового тракту: стоматит, нудота, діарея, блювання, запор.

З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, алопеція, сухість шкірних покривів.

Загальні порушення та реакції у місці введення препарату: стомлюваність, загальна слабкість, гіпертермія.

Особливі вказівки

Нейтропенія

У клінічних дослідженнях препарату Ібранса спостерігалися випадки зниження кількості нейтрофілів.

У дослідженні одночасного застосування палбоциклібу та летрозолу відзначали зниження числа нейтрофілів 3 ступеня тяжкості в 57 % випадків та 4 ступеня тяжкості у 5 % випадків, у той час як, при одночасному застосуванні палбоциклібу та фулвестранту відзначали зниження числа нейтрофілів 3 ступеня 3 випадків та 4 ступеня тяжкості у 9,1 % випадків. Нейтропенія була найпоширенішою небажаною реакцією у дослідженні 1 (74,7%) та дослідженні 2 (61,4%).

Необхідно проведення моніторингу результатів загального аналізу крові перед початком терапії препаратом Ібранса та на початку кожного циклу, а також на 14 день перших двох циклів та за клінічними показаннями.

Для пацієнтів, у яких розвивається 3-й або 4-й ступінь нейтропенії, рекомендується припинення прийому препарату, зниження дози або перенесення прийому у початковому циклі терапії.

Інфекції

Оскільки препарат Ібранса має здатність пригнічувати функції кісткового мозку, він може бути причиною схильності пацієнтів до інфекцій.

Випадки інфекцій будь-якого ступеня тяжкості більшою мірою були відмічені у пацієнтів, які отримували препарат Ібранса з летрозолом та у пацієнтів, які отримували препарат Ібранса з фулвестрантом, порівняно з пацієнтами, які одержували відповідний препарат порівняння. У 2,6% пацієнтів, які отримують палбоцикліб у групі комбінованої терапії, мали місце інфекції 3-го або 4-го ступеня тяжкості.

Слід проводити моніторинг стану пацієнтів для виявлення симптомів інфекції. За потреби слід призначити відповідну лікарську терапію.

Лікарі повинні проінформувати пацієнтів про необхідність терміново повідомляти про будь-які епізоди пропасниці.

Легенева емболія

У клінічних дослідженнях були виявлені випадки легеневої емболії переважно у пацієнтів, які отримували препарат Ібранса з летрозолом (5%) порівняно з пацієнтами, які одержували летрозол у вигляді монотерапії. Необхідне проведення моніторингу пацієнтів з метою виявлення симптомів легеневої емболії та, у разі потреби, відповідна лікарська терапія.

Репродуктивна функція

Клінічні дані щодо впливу палбоциклібу на репродуктивну функцію у жінок відсутні. Чоловікам перед початком лікування препаратом Ібранса слід розглянути можливість консервації сперми.

Вплив на здатність керувати автомобілем

Дослідження щодо впливу препарату Ібранса на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводились. Однак пацієнтам, які при прийомі препарату Ібранса відчувають стомлюваність, слід виявляти обережність при керуванні автотранспортними засобами та роботі з механізмами.