Карбоплатин. Інструкція із застосування

Інструкція із застосування, протипоказання, склад та ціна

Діюча речовина:

Карбоплатин* (Carboplatin*)

Фармакологічна група

Протипухлинний засіб [Алкілюючі засоби]

Нозологічна класифікація (МКХ-10)

C34 Злоякісне новоутворення бронхів та легені

C43 Злоякісна меланома шкіри

C49 Злоякісне новоутворення інших типів сполучної та м'яких тканин

C50 Злоякісні новоутворення молочної залози

C53 Злоякісне новоутворення шийки матки

C54 Злоякісне новоутворення тіла матки

C56 Злоякісне новоутворення яєчника

C62 Злоякісне новоутворення яєчка

C67 Злоякісне новоутворення сечового міхура

C76.0 Злоякісне новоутворення голови, обличчя та шиї

Склад і форма випуску

Розчин для ін'єкцій 1 мл

карбоплатин 10 мг

допоміжна речовина: вода для ін'єкцій

у флаконах по 5, 15 чи 45 мл; в картонній коробці 1 флакон.

Фармакологічна дія - протипухлинна.

Спосіб застосування та дози

Карбоплатин може застосовуватися як у вигляді монотерапії, так і у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами. Вводять внутрішньовенно у наступних дозових режимах: 300–400 мг/м2 внутрішньовенно краплинно протягом 15–60 хв або у вигляді 24-годинної інфузії; 100 мг/м2 внутрішньовенно крапельно протягом 15-60 хв щодня протягом 5 днів.

Введення карбоплатину повторюють з інтервалом не менше 4 тижнів при показниках тромбоцитів не менше 100000 клітин/мм3 крові та нейтрофілів не менше 1500 клітин/мм3 крові.

Введення рідини до або після застосування карбоплатину, а також форсованого діурезу не потрібне.

Залежно від стану кісткового мозку або функції нирок терапевтична доза карбоплатину може коригуватися наступним чином: для пацієнтів, у яких спостерігаються симптоми помірної або тяжкої гематологічної токсичності (тобто кількість тромбоцитів та нейтрофільних лейкоцитів менше 50000 та 500/мм3 відповідно) можливість зменшення дози – як у випадках монотерапії, так і комбінованих схемах лікування – на 25%; у пацієнтів з симптомами порушення функції нирок (Cl креатиніну - 60 мл/хв) зростає ризик розвитку токсичних ефектів карбоплатину, тому дозу карбоплатину слід зменшити наступним чином: при Cl креатиніну 41-59 мл/хв - 250 мг/м2, 16-40 мл/хв – 200 мг/м2.

За наявності факторів ризику (наприклад, проведені раніше курси мієлосупресивної терапії та/або вік понад 65 років) рекомендується зменшення дози на 20–25%; обережне застосування карбоплатину рекомендується також у випадку, якщо пацієнт раніше проходив лікування нефротоксичними препаратами, такими як цисплатин.

Перед застосуванням розчин карбоплатину необхідно піддати візуальному контролю щодо наявності в ньому механічних включень і порушення забарвлення.

Розбавляти карбоплатин слід у фізіологічному розчині або 5% розчині глюкози до досягнення концентрації 1-0,5 мг/мл безпосередньо перед застосуванням - інфузія повинна бути проведена не більше ніж через 24 години після приготування розчину.

Фармакологія

Фармакологічна дія - протипухлинна, алкілююча, цитостатична, імунодепресивна.

Біфункціонально алкілює нитки ДНК, перехресно взаємодіє з міжланцюжковими водневими зв'язками, що призводить до порушення матричної функції ДНК, тривалого неспецифічного пригнічення біосинтезу нуклеїнових кислот та загибелі клітини. Викликає зупинку зростання та зворотний розвиток багатьох видів пухлин. Регресія первинних пухлин та метастазів пов'язана з впливом «платинізації» на імунну систему організму. При використанні комбінації цисплатин – циклофосфамід та карбоплатин – циклофосфамід у лікуванні хворих на рак яєчників III-IV стадії об'єктивний ефект становив 50–75% та 59–61% відповідно за рівної тривалості життя. При тривалому застосуванні можливий прояв віддаленого ефекту - розвиток вторинних злоякісних пухлин, дегенеративні зміни статевих залоз, що призводять до аменореї або азоспермії, зниження фертильності. В експериментальних дослідженнях in vivo та in vitro виявляє мутагенні, ембріотоксичні та тератогенні властивості.

Після внутрішньовенного введення (300-500 мг/м2) при Cl креатиніну близько 60 мл/хв і вище концентрація в плазмі знижується двофазно: тривалість першої фази - 1,1-2 год, другий - 2,6-5,9 год Збільшення плазмової концентрації в залежності від дози та AUC описується лінійною фармакокінетикою. Кліренс, об'єм розподілу та середній час циркуляції в крові становлять відповідно 4,4 л/год, 16 л і 3,5 ч. Практично не зв'язується з білками плазми, проте платина, що вивільняється з карбоплатину, необоротно з'єднується з білками, і її T1/2 становить 5 днів. Піддається гідролізу з утворенням активних сполук, які взаємодіють із молекулами ДНК. Основним шляхом елімінації є ниркова екскреція; при значеннях кліренсу креатиніну 60 мл/хв і вище 65% дози виводиться із сечею протягом 12 год, а протягом 24 год – 71% і лише 3–5% платини виділяється протягом 24–96 год. При порушеннях функції нирок та у людей похилого віку (ймовірно зниження ниркової фільтрації) необхідні для коригування режиму дозування та зниження дози, т.к. можлива кумуляція та збільшення часу впливу на кістковий мозок (так, при AUC 4–5 мг/мл/хв тромбоцитопенія та лейкопенія становлять 16 та 13% відповідно, при AUC 6–7 мг/мл/хв – 33 та 34%).

Застосування речовини Карбоплатин

Рак яєчників, герміногенні пухлини у чоловіків та жінок, рак легені дрібноклітинний та недрібноклітинний, злоякісні новоутворення голови та шиї, рак шийки та тіла матки, молочної залози, сечового міхура, саркома м'яких тканин, меланома.

Протипоказання

Гіперчутливість (в т.ч. до інших препаратів, що містять платину), клінічні ознаки кровотечі (в т.ч. із пухлинної тканини), тяжкі порушення функції нирок, виражена мієлосупресія.

Обмеження до застосування

Оцінка співвідношення ризик-корисність необхідна при призначенні в таких випадках: вітряна віспа, лишай, що оперізує, та інші системні інфекції, порушення функції нирок, слуху, асцит або ексудативний плеврит, пригнічення функції кісткового мозку, попередня цитотоксична або променева терапія, літній (старше 65 років) та дитячий вік.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказано при вагітності.

Категорія дії на плід за FDA - D.

На час лікування слід припинити грудне вигодовування.

Побічні дії речовини Карбоплатин

З боку органів ШКТ: зміна смаку, анорексія, нудота, блювання (65%), біль у животі (17%), запор та/або діарея (6%), шлунково-кишкові кровотечі, порушення функції печінки (тяжкість наростає при метастатичному ураженні), стоматит, запалення слизової оболонки ротової порожнини.

З боку нервової системи та органів чуття: периферична нейропатія (6%), зміни з боку нервової системи (5%), астенія, судомний синдром, у 1% - зниження гостроти слуху, зору.

З боку серцево-судинної системи та крові (кровотворення, гемостаз): мієлодепресія: тромбоцитопенія нижче 100·109/л - 90%, нижче 50·109/л - 25%, лейкопенія нижче 4·109/ л - 67%, нижче 2·109/л - 15%, нейтропенія нижче 2·109/л - 74%, нижче 1·109/л - 16%, анемія (рівень гемоглобіну нижче 11 г/дл) - 71%, менш ніж у 1% випадків – серцева недостатність, емболія, цереброваскулярні порушення; кровотечі та крововиливи, гіпотензія.

З боку респіраторної системи: кашель, задишка, бронхоспазм.

З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, хворобливе, утруднене сечовипускання, гематурія, аменорея, азооспермія.

З боку шкірних покривів: алопеція (3%), у 2% випадків алергічні реакції (висипання, свербіж та ін.).

З боку обміну речовин: гіпомагніємія (29%), зміна концентрації натрію (29%), гіпокальціємія (22%), гіпокаліємія (20%), підвищення активності лужної фосфатази (24%), рівня АСТ (15%), сечовини (14%), креатиніну (6%), загального білірубіну (5%), зниження кліренсу креатиніну.

Інші: больовий синдром (біль у спині, боці), розвиток інфекцій, гіпертермія, озноб, анафілактоїдні реакції.

Взаємодія

Фармацевтично несумісний із солями алюмінію (при взаємодії спостерігається утворення осаду, що призводить до зниження ефективності). Посилює (взаємно) нефротоксичність пропранололу, аміноглікозидів, а також ефекти інших препаратів, що мають нефротоксичну, нейротоксичну, ототоксичну та мієлосупресивну дію. послаблює ефективність імунізації інактивованими вакцинами; при використанні вакцин, що містять живі віруси, посилює реплікацію вірусу та побічні ефекти вакцинації. Спостерігається перехресна стійкість з цисплатином, посилює викликану раніше даним препаратом нейротоксичну та ототоксичну дію (спостерігається у 30% хворих). Інші мієлотоксичні препарати, променева терапія посилюють депресію кісткового мозку (потенціюють нейтропенію, тромбоцитопенію).

Передозування

Симптоми: нудота, блювання, виражена депресія кісткового мозку, гепатотоксичність, кровотечі.

Лікування: госпіталізація, моніторинг життєво важливих функцій; симптоматична терапія; при необхідності – переливання компонентів крові, призначення антибіотиків широкого спектра дії.

Заходи безпеки речовини Карбоплатин

Застосування можливе лише під наглядом лікаря, який має досвід хіміотерапії. Повинні бути передбачені адекватні заходи для діагностики та лікування можливих ускладнень, у т.ч. купірування анафілактичних реакцій (адреналін, кисень, антигістамінні засоби, кортикостероїди та ін.). До початку та під час лікування (з невеликими інтервалами) необхідне визначення рівня гемоглобіну або гематокриту, азоту сечовини, білірубіну, кліренсу креатиніну, кількості лейкоцитів (загальне, диференціальне), тромбоцитів, активності АСТ, концентрації калію, магнію, натрію, кальцію, обстеження, включаючи аудіометрію. Внаслідок розвитку кумулятивної дії лікування слід проводити не частіше 1 разу на 4 тижні (час відновлення функції кісткового мозку), кількість тромбоцитів має бути більше 100 109/л, лейкоцитів 2 109/л. Максимально низький рівень лейкоцитів та тромбоцитів спостерігається через 2-3 тижні після введення. Відновлення рівня, що дозволяє введення чергової дози карбоплатину, зазвичай, займає щонайменше 4 тижні.

Необхідне коригування режиму дозування у хворих старше 65 років (на 10% збільшується ризик розвитку периферичної нейропатії), у пацієнтів з наявними порушеннями функції нирок (залежно від кліренсу креатиніну) або при поєднанні з іншими хіміотерапевтичними препаратами.

нудота і блювання розвиваються через 6-12 годин після введення препарату і продовжуються протягом 24 годин (необхідне призначення протиблювотних засобів). Розвиток алергічних реакцій спостерігається кілька хвилин після введення. Ототоксична дія проявляється зниженням порога чутності на верхніх частотах. При появі наступних симптомів: озноб, лихоманка, кашель або захриплість, біль у нижній частині спини або в боці, хворобливе або утруднене сечовипускання, кровотечі або крововиливи, чорне випорожнення, кров у сечі або калі – слід негайно проконсультуватися з лікарем. При виникненні тромбоцитопенії рекомендується крайня обережність при виконанні інвазивних процедур, регулярний огляд місць внутрішньовенного введення, шкіри та слизових оболонок (для виявлення ознак кровоточивості), обмеження частоти венопункцій та відмова від внутрішньом'язових ін'єкцій, контроль вмісту крові в сечі калі. Таким пацієнтам необхідно з обережністю голитися, робити манікюр, чистити зуби, користуватися зубними нитками та зубочистками, проводити стоматологічні втручання; слід проводити профілактику запору, уникати падінь та інших ушкоджень, а також прийому алкоголю та ацетилсаліцилової кислоти, що підвищують ризик шлунково-кишкових кровотеч. Слід відстрочити графік вакцинації (проводити не раніше ніж через 3 місяці до 1 року після завершення останнього курсу хіміотерапії) хворому та іншим членам сім'ї, які проживають з ним (слід відмовитися від імунізації пероральною вакциною проти поліомієліту). Виключити контакт із інфекційними хворими або використовувати неспецифічні заходи для профілактики (захисна маска тощо). Слід утриматися від застосування у педіатричній практиці, оскільки безпека та ефективність його використання у дітей не визначено. Під час лікування слід застосовувати адекватні заходи контрацепції. У разі контакту препарату зі шкірою або слизовими оболонками ретельно промити водою (слизові оболонки) або водою з милом (шкіру). Розчинення, розведення та введення препарату проводиться навченим медичним персоналом з дотриманням захисних заходів (рукавички, маски, одяг та ін.).