Кейтруд. Інструкція із застосування

Фармакотерапевтична група

Протипухлинний засіб - моноклональні антитіла.

Форма випуску

Концентрат для виготовлення розчину для інфузій. Прозорий або опалесціюючий від безбарвного до світло-жовтого кольору розчин.

У 1 флаконі міститься:

діюча речовина: пембролізумаб 100 мг;

допоміжні речовини: L-гістидин 1,2 мг; L-гістидину гідрохлориду моногідрат 6,8 мг; полісорбат - 800,8 мг; цукроза 280 мг; вода для ін'єкцій до 4 мл;

По 4 мл препарату у флаконі з безбарвного скла типу I (Євр. Фарм., Фарм. США), закупорений пробкою з хлорбутилового каучуку, обжатий алюмінієвим ковпачком та захищений пластиковою кришкою.

Показання

— метастатична меланома або меланома, що не підлягає хірургічному лікуванню, у разі прогресування пухлини після лікування препаратом Іпілімумаб/Єрвою та (за наявності мутації BRAF V600) інгібітором BRAF;

- Недрібноклітинний рак легень.

Протипоказання

- Підвищена чутливість до пембролізумабу або до інших компонентів препарату.

- Тяжкий ступінь ниркової недостатності.

— середній та тяжкий ступінь печінкової недостатності.

- Вік до 18 років.

- Вагітність.

- Період грудного вигодовування.

Дозування

Лікування слід розпочинати та проводити під контролем кваліфікованих та досвідчених лікарів онкологів.

Доза

Рекомендована доза Кейтруду становить 2 мг/кг. Препарат вводиться внутрішньовенно (в/в) у вигляді інфузії протягом 30 хвилин кожні 3 тижні. Лікування препаратом Кітруда проводять до прогресування захворювання чи розвитку неприйнятної токсичності. Спостерігалися атипові відповіді (тобто початкове короткочасне збільшення розміру пухлини або невеликі осередки протягом перших кількох місяців з подальшим зменшенням розміру пухлини). Рекомендується продовжити лікування клінічно стабільних пацієнтів із початковими ознаками прогресування захворювання до моменту підтвердження прогресування захворювання.

Тимчасове або повне скасування лікування

Застосування препарату Кейтруда слід тимчасово відмінити у разі виникнення наступних імунологічних небажаних реакцій, включаючи:

- пневмоніт - 2 (помірна) ступінь тяжкості (згідно з класифікацією Національного інституту раку США (NCI-CTCAE, видання 4));

- Коліт - 2 або 3 (помірна або важка) ступеня тяжкості;

- Нефрит - 2 (помірна) ступінь тяжкості;

- ендокринопатії - 3 або 4 (важкий або життєзагрозний) ступеня тяжкості;

- гепатити, що супроводжуються збільшенням активності ACT або АЛТ (від 3 до 5 разів вище ВГН) або концентрації ОБ (від 1,5 до 3 разів вище ВГН).

Застосування Кейтруду слід відновити у пацієнтів при ослабленні небажаних реакцій до 0-1 ступеня тяжкості.

Застосування препарату Кейтруда слід відмінити у таких випадках:

- при неможливості зниження дози кортикостероїдів ≤ 10 мг преднізону або аналога на добу протягом 12 тижнів;

- якщо токсичність, пов'язана з лікуванням, не знижується до 0-1 ступеня тяжкості протягом 12 тижнів після введення останньої дози Кейтруду;

- у разі повторного розвитку будь-якого небажаного явища тяжкого ступеня;

- при небажаних реакціях, включаючи небажані реакції 4 (життєзагрозного) ступеня тяжкості, за винятком ендокринопатії, які покращуються до 2 ступеня тяжкості або нижче та контролюються за допомогою замісної терапії; імуноопосередковані пневмоніти 3 або 4 (важкого або життєзагрозного) ступеня тяжкості або рецидивні 2 (помірного) ступеня тяжкості; імуноопосередковані нефрити 3 або 4 (важкого або життєзагрозного) ступеня тяжкості; імуноопосередковані гепатити, що супроводжуються збільшенням активності ACT або АЛТ (5 разів вище ВГН) або концентрації ОБ (3 разів вище ВГН), у пацієнтів з метастазами в печінку, які почали лікування з помірним (2) ступенем підвищення АЛТ або ACT, якщо підвищення АЛТ чи АСТ ≥ 50% щодо вихідних значень утримується ≥ 1 тижня; інфузійні реакції 3 або 4 (тяжкого або життєзагрозного) ступеня тяжкості.

Особливі групи пацієнтів

Старі пацієнти (≥ 65 років)

Не повідомлялося про відмінності в безпеці або ефективності між літніми пацієнтами (≥65 років) та молодшими пацієнтами (<65 років). Корекція дози у пацієнтів похилого віку не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Пацієнтам з легким або помірним ступенем ниркової недостатності корекція дози не потрібна. Лікування препаратом Кейтруда не вивчалося у пацієнтів з тяжким ступенем ниркової недостатності.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Пацієнтам з легким ступенем печінкової недостатності корекція дози не потрібна. Лікування препаратом Кейтруда не вивчалося у пацієнтів з помірним або тяжким ступенем печінкової недостатності.

Меланома ока

Є обмежені дані щодо безпеки та ефективності застосування препарату Кейтруда у пацієнтів з меланомою ока.

Діти

Ефективність та безпека препарату Кейтруда у дітей віком до 18 років не встановлена. Дані відсутні.

Передозування

Інформація про передозування Кейтруду відсутня. Максимально доза, що переноситься, для препарату Кейтруда не встановлена. У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які отримували пембролізумаб у дозі до 10 мг/кг, профіль безпеки можна порівняти з таким у пацієнтів, які отримували пембролізумаб у дозі 2 мг/кг. У разі передозування необхідно проводити ретельний моніторинг пацієнтів щодо ознак та симптомів небажаних реакцій та призначити відповідне симптоматичне лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Спеціальних досліджень фармакокінетичної взаємодії Кейтруду з іншими лікарськими препаратами не проводили. Оскільки пембролізумаб виводиться з кровообігу за рахунок катаболізму, то не слід очікувати на метаболічні лікарські взаємодії.

Слід уникати застосування системних кортикостероїдів або імуносупресантів до початку терапії препаратом Кейтруда з огляду на їх можливий вплив на фармакодинамічну активність та ефективність препарату Кейтруда. Проте системні кортикостероїди або інші імуносупресанти можна використовувати після початку лікування пембролізумабом для терапії імуноопосередкованих небажаних реакцій (див. «Особливі вказівки»).

Побічні ефекти

З боку крові та лімфатичної системи: анемія, лімфопенія.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, запор, блювання, біль у животі.

З боку обміну речовин та харчування: зниження апетиту.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка, кашель.

З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, висипання, вітіліго.

З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: артралгія, біль у спині.

З боку лабораторних показників: гіпокальціємія, гіперглікемія, гіпонатріємія, гіпоальбумінемія, підвищення активності лужної фосфатази,

гіпотригліцеридемія, підвищення активності АЛТ, підвищення активності ACT, гіперхолестеринемія, зниження концентрації бікарбонату,

Загальні розлади та порушення в місці введення: втома, лихоманка, периферичний набряк, астенія.

Особливі вказівки

Імуноопосередковані небажані реакції

У пацієнтів, які отримували препарат Кейтруда, спостерігалися імуноопосередковані небажані реакції. Більшість імуноопосередкованих небажаних реакцій, що спостерігалися у клінічних дослідженнях, були оборотними та контролювалися за допомогою тимчасової відміни прийому Кейтруду, застосування кортикостероїдів та/або симптоматичної терапії.

При підозрі на імуноопосередковані небажані реакції потрібно провести ретельну оцінку з метою підтвердити етіологію та виключити інші можливі причини. Грунтуючись на тяжкості небажаної реакції, необхідно тимчасово відмінити прийом препарату і призначити кортикостероїди (див. нижче). З моменту поліпшення до 1 ступеня тяжкості або менше, розпочати поступове зменшення дози кортикостероїдів та продовжити поступове зниження протягом щонайменше 1 місяця. Згідно з обмеженими даними, отриманими у клінічних дослідженнях, у пацієнтів, у яких імуноопосередковані небажані реакції не піддавалися контролю за допомогою кортикостероїдів, може бути розглянута можливість призначення інших системних імуносупресантів. Відновлення прийому Кейтруду можливе у випадку, якщо вираженість небажаної реакції залишається 1 ступеня тяжкості або менше. При виникненні іншого епізоду небажаної реакції тяжкого ступеня необхідно повністю припинити застосування препарату Кейтруда (див. «Спосіб застосування та дози» та «Побічна дія»).

Імуноопосередкований пневмоніт

У пацієнтів, які отримували препарат Кейтруда, повідомлялося про випадки розвитку пневмоніту (включаючи випадки з летальним кінцем). Необхідно проводити активне спостереження за пацієнтами щодо ознак та симптомів пневмоніту. При підозрі на пневмоніт необхідно провести рентгенологічне дослідження, щоб уникнути інших причин. Терапію кортикостероїдами призначають при пневмоніті 2 ступеня тяжкості або вище (початкова доза 1-2 мг/кг/добу преднізону або аналога з наступним поступовим зменшенням дози). Тимчасово скасовують прийом препарату Кейтруда при пневмоніті 2 (помірного) ступеня тяжкості і повністю скасовують прийом препарату Кейтруда при 3 (важкому) або 4 (життєзагрозному) ступеню тяжкості пневмоніту або рецидиві пневмоніту 2 (помірного) ступеня тяжкості (див. «Способ» ).

Імуноопосередкований коліт

У пацієнтів, які отримували препарат Кейтруда, повідомлялося про випадки розвитку коліту. Необхідно проводити активне спостереження за пацієнтами щодо ознак та симптомів коліту та виключити інші причини його розвитку.

Терапію кортикостероїдами призначають при 2 ступеня тяжкості або вище (початкова доза 1-2 мг/кг/добу преднізону або аналога з наступним поступовим зменшенням дози). Тимчасово скасовують прийом препарату Кейтруда при 2 (помірному) або 3 (важкому) ступені тяжкості коліту та прийом препарату Кейтруда повністю скасовують при коліті 4 (життєзагрозливого) ступеня тяжкості (див. «Спосіб застосування та дози»).

Імуноопосередкований гепатит

У пацієнтів, які отримували препарат Кейтруда, повідомлялося про випадки розвитку гепатиту. Необхідно проводити спостереження за пацієнтами щодо динаміки функціональних показників печінки (на початку лікування, періодично протягом терапії, а також на підставі клінічної оцінки) та симптомів гепатиту та виключити інші причини. Терапію кортикостероїдами призначають при гепатиті 2 ступеня тяжкості (початкова доза 0,5-1 мг/кг/добу преднізону (або аналогічна) з подальшим поступовим зменшенням дози) та при гепатиті 3 ступеня тяжкості або вище (1-2 мг/кг/добу преднізону). (або аналогічна) з подальшим поступовим зменшенням дози. Тимчасово або повністю скасовують прийом препарату Кейтруда відповідно до рівня підвищення активності ферментів печінки (див. «Спосіб застосування та дози»).

Імуноопосередкований нефрит

У пацієнтів, які отримували препарат Кейтруда, повідомлялося про випадки розвитку нефриту. Необхідно проводити спостереження за пацієнтами щодо зміни функції нирок та виключити інші причини. Терапію кортикостероїдами призначають при розвитку небажаних явищ 2 ступеня тяжкості та вище (початкова доза 1-2 мг/кг/добу преднізону (або аналогічна) з подальшим поступовим зменшенням дози). Тимчасово скасовують прийом препарату Кейтруда у разі розвитку 2 (помірного) ступеня тяжкості нефриту і повністю скасовують прийом препарату Кейтруда при 3 (тяжкому) або 4 (життєзагрозному) ступені тяжкості нефриту (див. «Спосіб застосування та дози»).

Імуноопосередковані ендокринопатії

У пацієнтів, які отримували препарат Кейтруда, повідомлялося про випадки розвитку гіпофізиту. Необхідно проводити спостереження за пацієнтами щодо ознак та симптомів гіпофізиту (включаючи гіпопітуїтаризм та вторинну наднирникову недостатність) та виключити інші причини. У разі прояву вторинної недостатності надниркових залоз призначають терапію кортикостероїдами або іншу замісну гормональну терапію відповідно до клінічної оцінки. Тимчасово скасовують прийом препарату Кейтруда у разі 2 (помірного) ступеня тяжкості гіпофізиту, повністю скасовують прийом препарату Кейтруда при 3 (важкому) або 4 (життєзагрозному) ступені тяжкості гіпофізиту (див. «Спосіб застосування та дози»). У пацієнтів, які отримували препарат Кейтруда, повідомлялося про випадки розвитку цукрового діабету типу 1, включаючи випадки розвитку діабетичного кетоацидозу. Необхідно проводити спостереження за пацієнтами щодо гіперглікемії або інших ознак та симптомів цукрового діабету. При цукровому діабеті типу 1 призначають інсулін, а у випадках тяжкої гіперглікемії прийом препарату Кейтруда тимчасово скасовують до досягнення контролю над метаболізмом. У пацієнтів, які отримували препарат Кейтруда, повідомлялося про порушення з боку щитовидної залози, вони можуть розвинутись у будь-який час протягом лікування. Виходячи з цього, потрібне спостереження за пацієнтами щодо зміни функції щитовидної залози (на початку лікування, періодично протягом терапії, а також на підставі клінічної оцінки) та клінічних ознак та симптомів порушень функції щитовидної залози. Лікування гіпотиреозу може здійснюватися за допомогою замісної терапії без переривання лікування та без застосування кортикостероїдів. При гіпертиреозі можливе симптоматичне лікування. Тимчасово або повністю скасовують прийом препарату Кейтруда при 3 (тяжкому) або 4 (життєзагрозному) ступені тяжкості гіпертиреозу (див. «Спосіб застосування та дози»). У пацієнтів з 3 (важким) або 4 (життєзагрозним) ступенем тяжкості ендокринопатії при поліпшенні до 2 ступеня тяжкості або нижче та контролі за допомогою замісної гормонотерапії може розглядатися продовження застосування препарату Кейтруда.

Інші імуноопосередковані небажані реакції

Наступні додаткові клінічно значущі імуноопосередковані небажані реакції відзначалися менш ніж у 1% пацієнтів (якщо не вказана інша частота), які отримували лікування препаратом Кейтруда у дослідженнях KEYNOTE-001, KEYNOTE-002 та KEYNOTE-006: увеїт, міозит, синдром та тяжкі реакції з боку шкіри (1,1%).

Інфузійні реакції

Тяжкі інфузійні реакції повідомлялися у 3 (0,1%) з 2117 пацієнтів, які отримували лікування препаратом Кейтруда у клінічних дослідженнях KEYNOTE-001, KEYNOTE-002 та KEYNOTE-006. При тяжкому ступені тяжкості інфузійної реакції необхідно перервати інфузію та повністю припинити прийом препарату Кейтруда. У пацієнтів з легким або помірним ступенем тяжкості інфузійних реакцій може розглядатися можливість продовження прийому Кейтруду під ретельним наглядом лікаря-онколога; премедикацією за допомогою жарознижувальних та антигістамінних препаратів.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Препарат Кейтруда може мало впливати на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами. Повідомлялося про стомлюваність після введення пембролізумабу.

Умови зберігання

У захищеному від світла місці за нормальної температури від 2 до 8 °З. Чи не заморожувати. Чи не струшувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності.