Мінірін. Інструкція із застосування

Клініко-фармакологічна група

Аналог вазопресину. Антидіуретик.

Форма випуску, склад та упаковка

Таблетки білого кольору, овальні, опуклі, з ризиком на одній стороні та написом "0.1" - на іншій.

В одній таблетці міститься:

активна речовина: десмопресину* ацетат – 100 мкг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, повідон, магнію стеарат.

30 шт. - флакони пластикові (1) - картонні коробки.

Таблетки білого кольору, круглі, опуклі, з ризиком на одній стороні та написом "0.2" - на іншій.

В одній таблетці міститься:

активна речовина: десмопресину* ацетат – 200 мкг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, повідон, магнію стеарат.

30 шт. - флакони пластикові (1) - картонні коробки.

* непатентоване міжнародне найменування, рекомендоване ВООЗ - дезмопресин.

Показання

- Центральний нецукровий діабет;

- первинний нічний енурез у дітей віком від 5 років;

- Нічна поліурія у дорослих (як симптоматична терапія).

Протипоказання

- Звична або психогенна полідипсія;

- Серцева недостатність та інші стани, що вимагають призначення сечогінних препаратів;

- Гіпонатріємія;

- ниркова недостатність середнього та тяжкого ступеня (КК 50 мл/хв);

синдром неадекватної продукції антидіуретичного гормону;

- Підвищена чутливість до десмопресину або інших компонентів препарату.

З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності, фіброзі сечового міхура, при порушеннях водно-електролітного балансу, потенційному ризикі підвищення внутрішньочерепного тиску, при вагітності та у дітей у віці до 1 року.

З особливою обережністю застосовують препарат у пацієнтів похилого віку (старше 65 років) у зв'язку з високим ризиком розвитку побічних ефектів (в т.ч. затримка рідини, гіпонатріємія) . Якщо рішення про лікування Мінірином прийнято: до призначення препарату, через 3 дні після початку прийому та при кожному збільшенні дози слід визначати рівень натрію у плазмі та контролювати стан пацієнта.

Дозування

Оптимальну дозу Мінірину слід підбирати індивідуально. Препарат слід приймати після їди, оскільки прийом їжі може вплинути на всмоктування препарату та його ефективність.

При центральному нецукровому діабеті рекомендована початкова доза для дітей та дорослих становить 100 мкг 1-3 рази на добу. Надалі дозу змінюють в залежності від реакції на лікування. Зазвичай добова доза перебуває у межах 0.2-1.2 мг. Для більшості пацієнтів оптимальною підтримуючою дозою є 100-200 мкг 1-3 рази на добу.

При первинному нічному енурезі рекомендована початкова доза становить 200 мкг на ніч. За відсутності ефекту дозу можна збільшити до 400 мкг. Необхідний контроль за дотриманням обмеження прийому рідини у вечірній час. Рекомендований курс безперервного лікування становить 3 місяці. Рішення про продовження лікування слід приймати на підставі клінічних даних, які спостерігатимуться після відміни препарату протягом 1 тижня.

При нічній поліурії у дорослих рекомендована початкова доза становить 100 мкг на ніч. За відсутності ефекту протягом 1 тижня дозу збільшують до 200 мкг і надалі до 400 мкг зі збільшенням дози з частотою трохи більше 1 разу на тиждень. Слід пам'ятати про небезпеку затримки рідини в організмі.

Якщо після 4 тижнів лікування та коригування дози адекватного клінічного ефекту не спостерігається, продовжувати застосування препарату не рекомендується.

Передозування

Симптоми: Передозування призводить до збільшення тривалості дії препарату та підвищення ризику виникнення затримки рідини (в т.ч. судоми, втрата свідомості) та гіпонатріємії.

Лікування: при гіпонатріємії - припинення застосування препарату, скасування обмеження прийому рідини, можливе проведення інфузії ізотонічного або гіпертонічного розчину натрію хлориду. При вираженій затримці рідини - до перерахованої вище терапії слід приєднати фуросемід.

При передозуванні слід звернутися до лікаря.

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні індометацин може посилювати, але збільшувати тривалість дії Мінірину.

При одночасному застосуванні глибутид, тетрациклін, літій, норепінефрин послаблюють антидіуретичну дію Мінірину.

При одночасному застосуванні десмопресин посилює дію гіпертензивних засобів.

При одночасному застосуванні трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори серотоніну, хлорпромазин та карбамазепін, здатні викликати синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, можуть посилювати антидіуретичний ефект Мінірину та призводити до підвищення ризику затримки рідини та гіпонатріємії.

При одночасному застосуванні Мінірину з НПЗЗ можливе підвищення ризику виникнення побічних ефектів.

При одночасному застосуванні Мінірину з лоперамідом можливе триразове підвищення рівня десмопресину у плазмі, що суттєво підвищує ризик затримки рідини та виникнення гіпонатріємії. Імовірно, інші лікарські препарати, що уповільнюють перистальтику, можуть викликати аналогічний ефект.

При одночасному застосуванні Мінірину з диметиконом можливе зменшення абсорбції десмопресину.

Побічні дії

Найчастіше побічні ефекти спостерігаються у випадках, коли лікування проводиться без обмеження прийому рідини та виникають затримка рідини та/або гіпонатріємія, які можуть бути безсимптомними або виявлятися нижчепереліченими симптомами.

З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення; у важких випадках – судоми.

З боку травної системи: нудота, блювання, сухість у роті.

Інші: периферичні набряки, збільшення маси тіла.

Особливі вказівки

Щоб уникнути розвитку побічних ефектів, слід обов'язково обмежити до мінімуму прийом рідини за 1 годину до застосування та протягом 8 годин після застосування препарату у пацієнтів з первинним нічним енурезом.

Клінічні дослідження показали, що найчастіше гіпонатріємія виникає у пацієнтів похилого віку (старше 65 років).

Мінірин не слід застосовувати, коли є інші додаткові причини для затримки рідини та електролітних розладів. Високий ризик розвитку побічних ефектів у пацієнтів похилого віку з низькими рівнями натрію в плазмі крові та поліурією від 2.8 до 3 л.

Профілактика розвитку гіпонатріємії полягає у збільшенні частоти визначення натрію в плазмі крові, особливо при одночасному застосуванні з препаратами, що викликають синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (в т.ч. трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори серотоніну, хлорпромазин та карбамазепін) та НП.

При виникненні гострого нетримання сечі, дизурії та/або ніктурії, інфекції сечовивідних шляхів, підозрі на пухлину сечового міхура або передміхурової залози, наявності полідипсії та декомпенсованого цукрового діабету діагностику та лікування зазначених станів та захворювань слід проводити до початку лікування Мінірином.

При розвитку на фоні лікування системних інфекцій, лихоманки, гастроентериту застосування препарату слід припинити.

При порушеннях функції нирок

Протипоказано застосування препарату при нирковій недостатності середнього та тяжкого ступеня (КК 50 мл/хв).

З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності, фіброзі сечового міхура.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами відсутній.

Вагітність та лактація

Результати застосування Мінірину у 53 вагітних з нецукровим діабетом свідчать про відсутність побічної дії протягом вагітності, стан здоров'я вагітної, плода і новонародженого.

Однак слід бути обережним при застосуванні препарату при вагітності.

Як показали дослідження, кількість десмопресину, що потрапляє в організм новонародженого з грудним молоком жінки, яка приймає високі дози десмопресину, значно менша за ту, яка здатна вплинути на діурез.