Оксаліплатин. Інструкція із застосування

Клініко-фармакологічна група

Протипухлинний препарат.

Форма випуску, склад та упаковка

Концентрат для приготування розчину для інфузій прозорий, безбарвний або майже безбарвний із жовтуватим відтінком.

В 1 мл концентрату міститься:

активна речовина: оксаліплатин – 5 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, вода д/і.

10 мл (50 мг) - флакони (1) - плівка (1) - пачки картонні. 20 мл (100 мг) - флакони (1) - картонні.

Показання

- ад'ювантна терапія колоректального раку III стадії (С за Дьюком) після радикальної резекції первинної пухлини в комбінації з фторурацилом/кальцію фолінатом;

— дисемінований колоректальний рак (як монотерапія або комбінована терапія в комбінації з фторурацилом/кальцію фолінатом);

- рак яєчників (як друга лінія терапії).

Протипоказання

- мієлосупресія до початку першого курсу терапії при рівні нейтрофілів менше 2×10⁹/л та/або тромбоцитів менше 100×10⁹/л;

- периферична сенсорна невропатія з функціональними порушеннями до початку першого курсу терапії;

- Виражене порушення функції нирок (КК менше 30 мл / хв);

- Вагітність;

- Період лактації (грудного вигодовування);

- Дитячий вік;

- Підвищена чутливість до оксаліплатину, інших похідних платини або інших компонентів препарату.

З обережністю слід призначати препарат при порушеннях функції нирок, тяжких порушеннях функції печінки.

Дозування

Оксаліплатин призначають тільки дорослим у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 2-6 годин. Гіпергідратації при застосуванні препарату не потрібно. Якщо Оксаліплатин застосовується у комбінації з фторурацилом, інфузія Оксаліплатину повинна передувати введенню фторурацилу.

Ад'ювантна терапія колоректал'ного раку - по 85 мг/м² 1 раз на 2 тижні протягом 12 циклів (6 міс).

Лікування дисемінованого колоректального раку - по 85 мг/м² 1 раз на 2 тижні як монотерапія або в комбінації з фторурацилом.

Лікування раку яєчників - по 85 мг/м² 1 раз на 2 тижні як монотерапія або в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами.

Повторні введення Оксаліплатину проводять тільки при кількості нейтрофілів більше 1.5×10⁹/л та тромбоцитів понад 50×10⁹/л.

Рекомендації щодо корекції дози та режиму введення оксаліплатину

При гематологічних порушеннях (кількість нейтрофілів <1.5×10⁹/л та/або тромбоцитів <50×10⁹/л), проведення наступного курсу відкладають до відновлення нормальних лабораторних показників.

При розвитку діареї IV ступеня токсичності (за шкалою ВООЗ), нейтропенії III-IV ступеня (кількість нейтрофілів <1×10%), тромбоцитопенії III-IV ступеня (кількість тромбоцитів 50×10%) доза Оксаліплатину при наступних введеннях повинна бути знижена з 85 мг/м² до 65 мг/м² при терапії дисемінованого колоректального раку та раку яєчників; до 75 мг/м² при ад'ювантній терапії колоректального раку на додаток до звичайного зниження дози фторурацилу у разі їх комбінованого застосування.

Хворим, у яких протягом інфузії або протягом декількох годин після 2-годинної інфузії розвивається гостра гортанно-глоточна дизестезія, наступну інфузію Оксаліплатину слід проводити протягом 6 год.

При появі болю (як ознаки нейротоксичності) тривалістю понад 7 днів або при парестезії без функціональних порушень, що зберігається до наступного циклу, подальша доза Оксаліплатину повинна бути знижена на 25%.

При парестезії з функціональними порушеннями, що зберігається до наступного циклу Оксаліплатин повинен бути скасований; при зменшенні симптомів нейротоксичності після відміни Оксаліплатину можна розглянути питання про відновлення лікування.

При розвитку стоматиту та/або мукозитів II і більше ступеня токсичності лікування Оксаліплатином має бути припинене до їх усунення або зниження проявів токсичності до I ступеня.

Даних щодо застосування оксаліплатину у хворих з тяжким ступенем порушення функції нирок немає. У зв'язку з обмеженістю даних щодо безпеки та переносимості препарату у хворих з помірним ступенем порушення функції нирок перед застосуванням препарату слід зважити ставлення користь/ризик для хворого. Терапія цієї категорії хворих може бути розпочата з рекомендованої дози, під ретельним контролем функції нирок. У разі легкого ступеня порушення функції нирок корекції дози оксаліплатину не потрібно.

Зміни режиму дозування у хворих зі слабким або помірним ступенем порушення функції печінки не потрібні. Даних щодо застосування оксаліплатину у хворих з тяжкими порушеннями функції печінки немає.

Не потрібна корекція режиму дозування при призначенні оксаліплатину літнім пацієнтам віком від 65 років (в т.ч. при застосуванні в комбінації з фторурацилом).

Правила приготування та введення розчину

Під час приготування та введення Оксаліплатину не можна використовувати голки та інше обладнання, що містить алюміній.

Для приготування інфузійного розчину оксаліплатин розбавляють 250-500 мл 5% декстрози розчину. Концентрація одержаного розчину оксаліплатину повинна становити від 0.2 до 0.7 мг/мл; при цьому 0.7 мг/мл - найбільш висока концентрація, що застосовується в клінічній практиці при дозі 85 мг/м 2 .

Для приготування розчину препарату слід застосовувати лише рекомендовані розчинники.

Не можна застосовувати препарат нерозбавленим.

Не можна використовувати для розчинення препарату або розведення розчину препарату (для приготування інфузійного розчину) 0.9% розчин хлориду натрію та інші сольові розчини.

Не слід змішувати в одній ємності і призначати одночасно в одній інфузійній системі з іншими препаратами (особливо з фторурацилом, трометамолом та препаратами фолінату кальцію, що містять трометамол у своєму складі), лужними розчинами або розчинами, що містять хлориди.

Оксаліплатин може призначатися разом із інфузіями кальцію фолінату. У цьому випадку препарати не слід змішувати в одній ємності для інфузії. Кальцію фолінат для інфузії слід розводити з використанням 5% розчину декстрози, але в жодному разі не слід використовувати розчини, що містять натрію хлорид, або лужні розчини.

Приготовлений розчин препарату має бути прозорим і не повинен містити нерозчинених частинок. Інакше розчин препарату застосовувати не можна.

Розчин препарату застосовують відразу після приготування.

Препарат призначений лише для одноразового застосування. Невикористаний розчин препарату має бути знищений.

У разі екстравазації введення препарату має бути негайно припинено.

Передозування

Симптоми: мієлосупресія, нейротоксичність, діарея, нудота, блювання.

Лікування: гематологічний контроль та симптоматична терапія. Антидот до оксаліплатину не відомий.

Лікарська взаємодія

Істотної зміни зв'язування оксаліплатину з білками плазми при одночасному застосуванні з еритроміцином, саліцилатами, гранісетроном, паклітакселом та вальпроєвою кислотою не спостерігалося.

При взаємодії з алюмінієм можливе утворення осаду та зниження активності оксаліплатину.

Оксаліплатин фармацевтично не сумісний з 0.9% розчином хлориду натрію та іншими розчинами, що містять хлориди, а також лужними розчинами.

Побічні дії

З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лімфопенія, фебрильна нейтропенія (включаючи 3-4 ступінь), сепсис на фоні нейтропенії, гемолітична анемія, імунна тромбоцитопенія.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, стоматит/мукозит, болі в животі, запор, втрата апетиту, диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, кишкова кровотеча, гикавка, метаболічний ацидоз, панкреатит, паралітичний і кишкова непрохідність, коліт, включаючи випадки псевдомембранозного коліту.

З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко синусоїдальна обструкція портального кровотоку, пеліоз печінки, нодулярна регенеративна гіперплазія печінкової тканини, перисинусоїдальний фіброз; клінічно ускладнення проявляються портальною гіпертензією та/або підвищенням активності печінкових трансаміназ.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія, порушення чутливості, головний біль, астенія, запаморочення, менінгізм, депресія, безсоння, підвищена нервозність, дизартрія, судоми. Нейротоксичність є дозолімітуючим фактором. Часто симптоми сенсорної нейропатії провокуються холодом. Тривалість цих симптомів, які зазвичай купіруються у проміжку між курсами, збільшується залежно від сумарної дози оксаліплатину. Функціональні порушення як труднощі виконання точних рухів є можливими наслідками сенсорного ушкодження. Ризик функціональних порушень при сумарній дозі близько 850 мг/м² (10 циклів) становить близько 10%, досягаючи 20% у разі сумарної дози 1020 мг/м² (12 циклів). Після припинення лікування здебільшого ступінь тяжкості неврологічних симптомів зменшується або повністю купуються. У 3% хворих через 3 роки після закінчення лікування спостерігалися або стійкі локальні парестезії помірної інтенсивності (2.3%) або парестезії, що впливають на функціональну активність (0.5%). На фоні лікування оксаліплатином відмічені гострі нейросенсорні прояви, які зазвичай виникали протягом кількох годин після введення препарату та найчастіше провокувалися впливом холоду. Вони характеризувалися минущою парестезією, дизестезією або гіпестезією, рідко (1-2%) – гострим синдромом гортанно-глоточної дизестезії. Останній виявлявся суб'єктивним почуттям дисфагії та задишки без об'єктивних ознак респіраторного дистрес-синдрому (ціаноза чи гіпоксії), або ж спазмом гортані, або бронхоспазмом (без стридору чи свистячого дихання). Також спостерігалися такі явища, як спазм м'язів щелепи, дизестезія язика, дизартрія та відчуття тиску у грудній клітці. Зазвичай, ці симптоми швидко купувалися як без застосування медикаментозної терапії, так і при введенні антигістамінних та бронхолітичних засобів. Збільшення тривалості інфузії при наступних циклах терапії оксаліплатином дозволяє зменшити частоту цього синдрому.

З боку кістково-м'язової системи: болі в спині, артралгія, болі в кістках.

З боку дихальної системи: кашель, задишка, риніт, інфекції верхніх дихальних шляхів, біль у ділянці грудної клітки, інтерстиційна пневмонія, фіброз легень.

З боку серцево-судинної системи: болі за грудиною, тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболія легеневих артерій.

<і>З боку сечовидільної системи: гематурія, дизурія, гемолітико-уремічний синдром, гострий тубулярний некроз, гострий інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

Дерматологічні реакції: алопеція, шкірні висипання, лущення шкіри долонь та стоп, еритематозні висипання, підвищена пітливість, зміни з боку нігтів.

З боку органів зору та слуху: кон'юнктивіт, порушення зору, транзиторне зниження гостроти зору, випадання полів зору, неврит зорового нерва, зниження слуху, неврит слухового нерва.

Алергічні реакції: рідко (при застосуванні у вигляді монотерапії) або часто (у комбінації з фторурацилом та кальцію фолінатом) можуть спостерігатися бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску, анафілактичний шок. Часто відзначалися випадки таких алергічних проявів, як висипання (особливо кропив'янка), кон'юнктивіт або риніт.

Місцеві реакції: при екстравазації препарату - почервоніння, біль та запальні реакції у місці введення.

З боку лабораторних показників: гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперглікемія, підвищення рівня лужної фосфатази, активності печінкових ферментів, вмісту білірубіну, лактатдегідрогенази, підвищення рівня креатиніну.

Інші: підвищення температури тіла, підвищена втома, підвищення маси тіла, порушення смаку, носова кровотеча.

Особливі вказівки

Оксаліплатин повинен застосовуватися лише під наглядом лікаря-онколога, який має досвід роботи з протипухлинними препаратами.

Регулярно (1 раз на тиждень), а також перед кожним запровадженням препарату слід проводити контроль формених елементів периферичної крові та показників функції нирок та печінки.

Перед початком кожного введення та в ході лікування слід проводити неврологічне обстеження пацієнтів щодо виявлення ознак нейротоксичності, особливо у разі застосування Оксаліплатину з іншими препаратами, які мають специфічний токсичний вплив на нервову систему. Хворих слід поінформувати про можливість збереження симптомів периферичної сенсорної нейропатії після закінчення курсу лікування. Локалізовані помірні парестезії з функціональними порушеннями можуть зберігатися до 3 років після закінчення застосування препарату з метою ад'ювантної терапії.

При появі респіраторних симптомів (сухий кашель, диспное, хрипи або виявлення легеневих інфільтратів при рентгенологічному дослідженні) лікування Оксаліплатином слід призупинити до виключення інтерстиціального пневмоніту.

Такі симптоми як дегідратація, паралітичний ілеус, непрохідність кишечника, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз та ниркова недостатність можуть бути обумовлені вираженою діареєю або блюванням, особливо при застосуванні Оксаліплатину у комбінації з фторурацилом.

Хворих з алергічними реакціями на інші сполуки платини в анамнезі слід контролювати наявність алергічних симптомів. У разі реакції на Оксаліплатин, подібної до анафілактичної, інфузію слід негайно перервати та призначити відповідне симптоматичне лікування. Подальше застосування Оксаліплатину у разі розвитку алергічних реакцій протипоказане.

У разі екстравазації інфузію слід негайно припинити та розпочати місцеве симптоматичне лікування. Дозу препарату, що залишилася, слід ввести в іншу вену.

У разі потрапляння препарату у вічі їх необхідно негайно промити великою кількістю води або розчину хлориду натрію. У разі потрапляння препарату на шкіру необхідно негайно промити місце зіткнення з препаратом великою кількістю води. У разі вдихання препарату або попадання його до рота необхідно негайно звернутися до лікаря.

При порушеннях функції нирок

При порушеннях функції печінки

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Спеціальних досліджень щодо впливу оксаліплатину на швидкість психомоторних реакцій не проводилося. Але т.к. на фоні застосування оксаліплатину можуть розвинутися нудота, блювання, запаморочення та інші неврологічні симптоми, що впливають на загальний стан, від керування автомобілем та роботи з іншими механізмами на цей період рекомендується утриматися.

Вагітність та лактація

Протипоказано призначення препарату при вагітності та в період лактації.

Жінкам та чоловікам дітородного віку під час лікування Оксаліплатином та протягом 6 місяців після закінчення терапії Оксаліплатином слід використовувати надійні способи контрацепції.