Вектібікс. Інструкція із застосування

Клініко-фармакологічна група

Протипухлинний препарат. Моноклональні антитіла

Форма випуску, склад та упаковка

Концентрат для приготування розчину для інфузій у вигляді прозорої, безбарвної рідини; може містити напівпрозорі або білі аморфні білкові частинки.

Активна речовина: панітумумаб 20 мг/1 мл, 100 мг/1 фл.

допоміжні речовини: натрію ацетату тригідрат, натрію хлорид, оцтова кислота крижана, вода д/і.

5 мл - флакони (1) - упаковки коміркові контурні (1) - пачки картонні.

Активна речовина: панітумумаб 20 мг/1 мл, 200 мг/1 фл.

допоміжні речовини: натрію ацетату тригідрат, натрію хлорид, оцтова кислота крижана, вода д/і.

10 мл - флакони (1) - упаковки коміркові контурні (1) - пачки картонні.

Активна речовина: панітумумаб 20 мг/1 мл, 400 мг/1 фл.

допоміжні речовини: натрію ацетату тригідрат, натрію хлорид, оцтова кислота крижана, вода д/і.

20 мл - флакони (1) - упаковки коміркові контурні (1) - пачки картонні.

Показання

— монотерапія метастатичного колоректального раку з експресією рецепторів ЕФР та немутантним (диким) типом KRAS, при прогресії захворювання на фоні або після попереднього курсу хіміотерапії фторпіримідин-, оксаліплатин- та іринотекан-вмісними режимами.

Протипоказання

Вектибікс протипоказаний пацієнтам, які мають вказівки в анамнезі на розвиток загрозливих для життя реакцій гіперчутливості до будь-якого з компонентів препарату.

- Інтерстиціальний пневмоніт або фіброз легень;

- дитячий вік (ефективність та безпека у дітей до 18 років не встановлена);

- Вагітність;

- Період годування груддю.

Дозування

Рекомендована доза Вектібіксу становить 6 мг/кг маси тіла 1 раз на 2 тижні.

Безпека та ефективність Вектібіксу не оцінювали у пацієнтів з порушеннями функцій нирок або печінки.

У разі призначення препарату пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

Досвід щодо застосування Вектібіксу у дітей відсутній; препарат не слід призначати пацієнтам віком до 18 років.

Рекомендації щодо корекції доз та режиму введення

З появою слабких чи помірних ознак інфузійної реакції (ступінь 1 або 2) слід зменшити швидкість введення препарату на 50%. При появі виражених симптомів інфузійної реакції (ступінь 3 або 4) введення Вектібіксу слід негайно припинити.

При розвитку дерматологічної реакції 3 і вище ступеня тяжкості (за класифікацією NCI-CTC/CTCAE) або пацієнтом, що розцінюється, як "непереносима дерматологічна реакція" слід тимчасово призупинити застосування Вектибіксу до зменшення вираженості даної реакції (≤ 2 ступеня тяжкості). Після зменшення вираженості дерматологічної реакції, що спостерігалася, до ≤ 2 ступеня введення Вектибіксу відновлюють у дозі, що дорівнює 50% від вихідної. За відсутності повторного розвитку реакції дозу Вектібіксу необхідно поступово збільшувати на 25% до досягнення рекомендованої дози. У разі якщо вираженість реакції не зменшується (до ≤ 2 ступеня тяжкості) після пропуску 1 або 2 доз Вектібіксу, або у разі рецидиву або виникнення нестерпної реакції при дозі препарату, що дорівнює 50% від вихідної, прийом препарату Вектібікс необхідно повністю відмінити.

Інструкції щодо приготування та введення розчину для інфузій

Перед проведенням інфузій Вектібікс розводиться в 0.9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій з використанням асептичної техніки розведення. Не рекомендується струшувати або сильно збовтувати флакон. Не слід вводити препарат, якщо спостерігається зміна кольору вмісту флакону. З флакону з препаратом забирається необхідна кількість Вектібіксу для отримання дози 6 мг/кг, яку потім розчиняють у загальному обсязі 100 мл. Кінцева концентрація не повинна перевищувати 10 мг/мл. Дози вище 1000 мг слід розчинити в 150 мл 0.9% розчину натрію хлориду для ін'єкцій. Отриманий розчин перемішують обережним перевертанням флакона, не струшувати.

Вектибікс повинен вводитися внутрішньовенно за допомогою інфузійного насоса в периферичний зонд або постійний катетер через вбудований фільтр 0.2 або 0.22 мкм з низьким ступенем зв'язування білків. Рекомендована тривалість інфузій становить приблизно 60 хвилин. Тривалість введення препарату у дозах понад 1000 мг має становити приблизно 90 хвилин.

До і після введення Вектібіксу інфузійну систему необхідно промити фізіологічним розчином, щоб уникнути змішування Вектібіксу з іншими лікарськими препаратами або розчинами для внутрішньовенного введення. Не рекомендується струменеве або болюсне введення Вектібіксу.

Передозування

При перевищенні рекомендованої терапевтичної дози приблизно 2 рази спостерігалися токсичні реакції з боку шкіри, діарея, дегідратація та підвищена стомлюваність, що відповідало профілю безпеки препарату у рекомендованій дозі. Терапія у разі передозування симптоматична.

Лікарська взаємодія

Досліджень взаємодій препарату не проводилось.

Не рекомендується поєднане призначення Вектібіксу з режимами хіміотерапії на основі іринотекану, фторпіримідинів та кальцію фолінату (лейковорину) (режим ІФО) або режимами хіміотерапії, що включають бевацизумаб. При призначенні панітумумабу у поєднанні з режимом хіміотерапії, що включала бевацизумаб, відзначалося підвищення смертності.

Вектибікс не слід призначати у комбінації з хіміотерапією, що містить оксаліплатин, пацієнтам з мКРР (метастатичний колоректальний рак) з пухлинами, що характеризуються мутантним KRAS, або у разі неуточненого статусу пухлини KRAS. У ході клінічного дослідження у пацієнтів з пухлинами з KRAS, що мутували, отримували панітумумаб і FOLFOX, відзначалося скорочення виживання без прогресії загального часу виживання.

Побічні дії

Інфекції та інвазії: пароніхія, пустульозний висип, целюліт, очна інфекція, інфекція повік.

З боку шкірних покривів: вугровидний висип, вугровий висип, еритема, лущення шкіри, ексфоліативний висип, свербіж шкіри, сухість шкіри, шкірні тріщини, акнеіформний дерматит, папульозний висип, еритематний висип, маку , захворювання нігтів (оніхоклазія, оніхоліз), гіпертрихоз, алопеція, короста, синдром долонно-підошовної еритродизестезії

З боку травної системи: діарея, нудота, блювання, біль у животі, запор, стоматит, сухість слизової оболонки ротової області.

З боку дихальної системи: задишка, кашель, сухість слизової оболонки носа, носові кровотечі, емболія легеневої артерії.

З боку органу зору: кон'юнктивіт, підвищена сльозотеча, гіперемія очного яблука, сухість та подразнення очей, подразнення повік, свербіж очей, посилення росту вій.

З боку нервової системи: біль голови, запаморочення.

Метаболічні порушення: гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпокаліємія, дегідратація.

Інші: підвищена стомлюваність, пірексія, інфузійні реакції, запалення слизової ротової порожнини, озноб, відчуття дискомфорту в грудях, гіперчутливість, тахікардія, біль у спині, анафілактичні реакції, припливи крові до обличчя, гіпотензія, гіпертензія, ціаноз.

Особливі вказівки

Лікування Вектібіксом повинно проводитися під контролем лікаря, що має досвід призначення протипухлинних препаратів.

Визначення експресії немутантного KRAS повинне проводитися досвідченими лікарями-лаборантами з використанням валідованої методики.

Дерматологічні реакції

Дерматологічні реакції - клас-ефект інгібіторів рецептора ЕФР, зумовлений фармакологічними властивостями - спостерігалися практично у всіх пацієнтів (приблизно 90%), які отримували Вектібікс. Медіана часу до розвитку перших проявів дерматологічних реакцій склала 10 днів, а медіана часу до їх вирішення з моменту останнього введення Вектібіксу – 28 днів.

Шкірна висипка, що розвивалася на фоні лікування Вектібіксом, найчастіше локалізувалася на обличчі, верхній частині грудної клітки та спині, проте в деяких випадках поширювалася і на кінцівки. Як наслідок тяжких дерматологічних реакцій, відзначали також розвиток інфекційних ускладнень, таких як сепсис, у поодиноких випадках з летальним кінцем, целюліт та місцеві абсцеси, що потребують хірургічного втручання та дренування. За потреби таким пацієнтам слід призначити відповідне лікування. Під час лікування Вектібіксом та при розвитку дерматологічних реакцій/шкірних висипів рекомендується використовувати сонцезахисний крем та головний убір, т.к. сонячне світло може посилити вираженість дерматологічних реакцій, що виникають на фоні застосування препарату.

Ускладнення з боку легень

Інтерстиціальні захворювання легень виникали на тлі терапії іншими інгібіторами рецептора ЕФР, тому при виникненні або погіршенні легеневих симптомів лікування Вектібіксом повинно бути припинено, і симптоми, що спостерігаються, негайно і ретельно вивчені. При виявленні пневмоніту або інфільтратів у легеневій тканині Вектібікс слід відмінити та призначити відповідне лікування.

Порушення електролітного балансу

У деяких пацієнтів відзначалося прогресивне зниження сироваткових концентрацій магнію, що призводило до тяжкої (ступінь 4) гіпомагніємії. Необхідний періодичний моніторинг стану пацієнтів на предмет розвитку гіпомагніємії та супутньої гіпокальціємії кожні 2 тижні в період лікування Вектібіксом та протягом 8 тижнів після його закінчення. Рекомендовано прийом препаратів магнію (за потреби).

Також спостерігалися порушення балансу інших електролітів, включаючи гіпокаліємію. Рекомендується адекватно підтримувати сироваткові концентрації інших електролітів.

Препарат містить 0,15 ммоль натрію (що відповідає 3,45 мг натрію) на 1 мл концентрату. У зв'язку з цим пацієнтам, які дотримуються дієти зі зниженим вмістом натрію в період лікування, необхідно контролювати кількість натрію у своєму раціоні.

Інфузійні реакції

У ході клінічного дослідження у 4% пацієнтів відзначалися інфузійні реакції, при цьому у 1% пацієнтів дані реакції класифікувалися як важкі (ступеня 3 та 4 NCI-CTC). У всіх клінічних дослідженнях інфузійні реакції (що виникали протягом 24 годин після будь-якої інфузій) відзначалися у 3% пацієнтів, які отримували Вектібікс, з яких < 1% були важкими (ступеня 3 і 4 NCI-CTC). У постмаркетингових

дослідженнях повідомлялося про серйозні інфузійні реакції, включаючи рідкісні постмаркетингові звіти з летальним результатом. Слід припинити інфузію у разі виникнення тяжкого чи загрозливого життя реакції (наприклад, при виникненні бронхоспазму, ангіоневротичного набряку, гіпотензії чи анафілаксії). Залежно від тяжкості та/або тривалості реакції слід вирішити питання про постійну відміну препарату Вектібікс.

У пацієнтів з легкими або помірними (ступеня 1 і 2 NCI-CTC) інфузійними реакціями слід зменшити швидкість інфузій протягом усієї інфузій. Рекомендується зберігати знижену швидкість інфузій під час всіх наступних інфузій.

Повідомлялося про реакції гіперчутливості, що виникали більш ніж через 24 години після інфузій, включаючи ангіоневротичний набряк зі смертельним наслідком, що розвинувся більш ніж через 24 години після інфузій. Слід попередити пацієнтів про можливість пізнього розвитку реакції та проінструктувати звертатися до свого лікаря у разі виникнення симптомів реакції гіперчутливості.

Вектібікс у комбінації з режимами хіміотерапії

При застосуванні Вектібіксу в комбінації з бевацизумабом та режимом ІФЛ відмічено значне підвищення частоти розвитку легеневої емболії, інфекційних ускладнень (переважно дерматологічного походження), діареї, порушення електролітного балансу та дегідратації. Додатковий аналіз даних щодо ефективності залежно від статусу KRAS не виявив переваг додавання Вектібіксу до схем хіміотерапії на базі оксаліплатину або іринотекану та бевацизумабу. Відзначено тенденцію до зменшення виживання у групах на режимах, що містять оксаліплатин або іринотекан, незалежно від статусу мутації KRAS.

У зв'язку з цим, необхідно уникати поєднання Вектібікс з режимами хіміотерапії, що містять бевацизумаб.

Вектібікс у комбінації з хіміотерапією на основі оксаліплатину при лікуванні пацієнтів з метастатичним колоректальним раком (мКРР)

Вектибікс не слід призначати у комбінації з хіміотерапією, що містить оксаліплатин, пацієнтам з мКРР, з пухлинами, що характеризуються мутантним KRAS, або у разі неуточненого статусу пухлини KRAS. У ході дослідження фази III (n=1183, 656 пацієнтів з диким типом KRAS і 440 пацієнтів з мутованим типом KRAS в пухлинах) за оцінкою панітумумабу в комбінації з інфузійним 5-фторурацилом, лейковорином (FOLFOX), порівняно тільки з FOL першої лінії при мКРР у пацієнтів з пухлинами з KRAS, що мутували, отримували панитумумаб і FOLFOX (n=221) порівняно тільки з FOLFOX (n=219), відзначалося скорочення виживання без прогресії загального часу виживання.

Гостра ниркова недостатність

Гостра ниркова недостатність відмічена у пацієнтів з тяжкою діареєю та дегідратацією.

При порушеннях функції нирок

Безпека та ефективність Вектібіксу не оцінювали у пацієнтів з порушеннями функцій нирок.

При порушеннях функції печінки

Безпека та ефективність Вектібіксу не оцінювали у пацієнтів з порушеннями функцій печінки.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Спеціальних досліджень впливу препарату на можливість керувати транспортними засобами та використовувати складне обладнання не проводилося. У разі розвитку небажаних реакцій з боку органів зору та/або зниження здатності до концентрації уваги та швидкості реакції пацієнтам рекомендується утриматися від керування транспортними засобами або роботи зі складним обладнанням до вирішення зазначених небажаних реакцій препарату.

Вагітність та лактація

Рецептор ЕФР бере участь у контролі пренатального розвитку плода і відіграє певну роль у процесах нормального органогенезу, проліферації та диференціювання клітин ембріона, що розвивається. Таким чином, Вектібікс може надавати потенційну шкоду для плода при призначенні вагітним жінкам. Відомо, що людські антитіла IgG здатні проникати через плацентарний бар'єр, тому панитумумаб може проникати з організму матері в організм плода, що розвивається. Тому жінки із збереженою репродуктивною функцією під час лікування Вектібіксом та протягом 6 місяців після його закінчення повинні використовувати надійні засоби контрацепції. Якщо вагітність розвинулася на фоні терапії, необхідно роз'яснити пацієнтці потенційний ризик переривання вагітності та потенційний ризик для плода.

Невідомо, чи проникає панітумумаб у грудне молоко. Т.к. людські антитіла IgG проникають у грудне молоко, можна припустити, що панітумумаб може також проникати у грудне молоко. Можливість всмоктування препарату та його потенційної шкоди для дитини не встановлено. У період лікування Вектібіксом та протягом 3 місяців після його закінчення годування груддю не рекомендується.

В експериментальних дослідженнях було показано оборотну дію препарату на менструальний цикл та зниження плодючості самок мавп. У зв'язку з цим панітумумаб може впливати на можливість розвитку вагітності у жінок.

Застосування у дитячому віці

Протипоказання: дитячий вік (ефективність та безпека у дітей віком до 18 років не встановлена).

Застосування у літньому віці

У разі призначення препарату людям похилого віку корекція дози не потрібна.

Умови та термін зберігання

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці для захисту від світла, при температурі від 2°С до 8°С; не заморожувати. Термін придатності – 3 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Особливі вказівки щодо терміну придатності

Вектібікс не містить антимікробних консервантів чи бактеріостатичних агентів. З мікробіологічної точки зору препарат має бути використаний безпосередньо після розведення. Якщо препарат не був використаний відразу після розведення, користувач несе відповідальність за час та умови його зберігання до наступного введення (не більше 24 годин при температурі від 2° до 8°С, якщо розведення не проводилося в контрольованих і валідованих асептичних умовах). Чи не заморожувати розведений розчин.